Як обтяжуючі обставини правопорушень, визнаних та-кими відповідно до ч. i ст. З, у Конвенції 1988 р. названо такі фактичні обставини:—

участь у правопорушенні організованої злочинної гру-пи, до складу якої входить правопорушник (п. "а" ч. 5);—

участь правопорушника в інших видах міжнародної організованої злочинної діяльності (п. "в" ч. 5);—

участь правопорушника в інших незаконних видах діяльності, яким сприяло вчинення даного правопорушення (п. "с" ч. 5);—

застосування правопорушником насильства або зброї (п. "<Г ч. 5);—

той факт, що правопорушник є посадовою особою і дане правопорушення пов'язане з його посадою (п. **е" ч. 5);—

втягнення або використання неповнолітніх (п. "Г* ч. 5);—

той факт, що правопорушення вчинено у виправній установі, або в навчальному закладі, або в громадській установі, або в безпосередній близькості від них, або в ін-ших місцях, які використовуються школярами та студентами для проведення навчальних, спортивних та громадських заходів (п. "е" ч. 5);—

попереднє засудження (особливо за аналогічні право-порушення) за кордоном або у своїй країні, наскільки це є допустимим відповідно до національного законодавства відповідної Сторони (п. "Ь" ч. 5).

Аналізована стаття містить вказівку й на те, що суди або інші компетентні органи повинні враховувати серйоз-ний характер правопорушень, перелічених у ч. i, та обста-вини, перелічені в ч. 5, при розгляді питання про мож-ливість дострокового або умовного звільнення осіб, засуд-жених за такі правопорушення (ч. 8). Сторонам пропонується встановлювати відповідно до їх національного за-конодавства тривалий строк давності для кримінального переслідування за будь-яке правопорушення, визнане та-ким згідно з ч. i цієї статті, і більш тривалий строк давності у випадках, коли передбачуваний правопорушник ухиляється від правосуддя (ч. 8 ст. 3).

У коментарях до типового закону щодо боротьби з неза-конним виробництвом та обігом речовин, які перебувають під контролем, і заходів щодо боротьби зі зловживанням наркотичними засобами і психотропними речовинами за-значається, що у Конвенціях відсутня законодавча конст-рукція складу злочинів, пов'язаних з такими засобами і речовинами. З цим твердженням погодитись не можна і ось чому. У преамбулі Конвенції 1988 р. підкреслюються мас-штаби і тенденції до зростання незаконного виробництва, попиту та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які є серйозною загрозою для здоров'я та благополуччя людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні та політичні основи суспільства. Далі зазначається, що незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин набув у сучасний період поши-рення серед різних соціальних груп, особливо в молодіжному середовищі. У багатьох регіонах світу діти не лише використовуються як споживачі незаконних наркотичних засобів і психотропних речовин, а й експлуатуються при їх незаконному виробництві та обігу, що становить величезну небезпеку. Звертається увага на взаємозв'язок між незаконним обігом та іншими пов'язаними з ним формами організованої злочинності, які підривають легальну економіку і створюють загрозу для стабільності, безпеки та суверенітету держав, а також на те, що незаконний обіг являє собою міжнародну злочинну діяльність, покладення краю якій вимагає невідкладної і першочергової уваги. І нарешті, незаконний обіг забезпечує великі прибутки та фінансові кошти, що дає змогу транснаціональним орга-нізаціям проникати в урядові механізми, в законну торгів-лю та фінансову діяльність, у суспільство на всіх його рівнях, розтлівати та підривати їх.

У наведеній характеристиці не лише йдеться про особли-ву суспільну небезпечність та протиправність нелегального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин як осно-воположних ознак злочинів у цій сфері, а й визначаються об'єкти посягань, зокрема суспільні відносини в галузі охо-рони здоров'я населення, економіки, державної та громадської безпеки, а також предмети злочинів, такі як: наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, кошти тощо.

Таким чином виділяється перший елемент складу незаконного обігу, ознаки другого (об'єктивна сторона) викла-дено в ч. i ст. З Конвенції 1988 р. Його характеристика наведена нами вище. Щодо суб'єктивної сторони, то вона відображена у п. "а" ч. i ст. 36 Єдиної конвенції 1961 р., п. "а" ч. 1 ст. 22 Конвенції 1971 р. та ч. 1 ст. З Конвенції i988 р. У цих нормах зазначається, що перелічені в них дії повинні розглядатися Сторонами як карані злочини у випадках, коли вони вчиняються умисно. Виділяється та-кож як конструктивна ознака мета злочинної діяльності, пов'язаної з наркотичними засобами, психотропними речо-винами, прекурсорами та обладнанням, — для збуту (або вказується на відсутність такої мети). У ч. З ст. З Кон-венції 1988 р. сказано, що усвідомлення, намір або мета як складові елементи правопорушення, зазначеного у ч. i цієї статті, можуть бути встановлені з об'єктивних фактичних обставин справи. Є вказівки і щодо суб'єкта злочинів у сфері нелегального обігу: громадянин даної країни або іноземець, у тому числі й посадова особа.

Як уже зазначалося, Конвенції не містять санкцій за вчинене. Відсутні вимоги щодо мінімальних та максимальних строків тюремного ув'язнення та інших видів позбав-лення волі, а також розмірів штрафу. Звертається увага Сторін лише на конфіскацію речовин і предметів, пов'язаних із вчиненням таких дій. У ст. 37 Єдиної конвенції 1961 р. передбачено, що будь-які наркотичні засоби, речовини та використовувані предмети обладнання, призначені для вчинення злочинів, про які йдеться у ст. 36, підля-гають накладенню арешту та конфіскації. Відповідно до ч. З ст. 22 Конвенції 1971 р. будь-яка психотропна або інша речовина, а також будь-яке обладнання, що використовувалося або призначалося для вчинення якогось із злочинів, зазначених у пп. i та 2 цієї статті, підлягають вилученню та конфіскації.

Таким чином, згідно з