Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин через державний кордон утворює склад злочину — контрабанду — і підлягає додатковій кваліфікації за ст. 70i.

Незаконний збут наркотичних засобів чи психотропних речовин є однією з самостійних форм прояву об'єктивної сторони цього злочину. Збут може бути здійснений у формі продажу, оплати будь-якого боргу, у формі обміну як на наркотики чи психотропи, так і на інші речі, у формі дарування, позики, передачі за будь-які послуги тощо. Тобто, це є відчуження наркотиків чи психотропних речовин, в результаті якого вони переходять у володіння або розпорядження іншої особи. Про умисел збуту може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придба-ла наркотичні засоби чи психотропні речовини, так і сукупність інших обставин: значний їх розмір, в якому стані (розфасовані, упаковані) і де вони були вилучені, з'ясування, чи вживає ця особа особисто наркотичні засоби тощо.

Збут може здійснюватися як особою, що виробила чи виготовила наркотичні засоби або психотропні речовини, так і особою, яка не брала в цьому участі.

На практиці мають місце випадки, коли як збут кваліфікуються дії, пов'язані з ін'єкціями наркотиків іншій особі. Проте з цього приводу ще нерідко припускаються помилок. Кваліфікувати ін'єкції як збут наркотичних засобів можливо лише за умови, коли вони робляться володільцем наркотику іншій особі за плату чи з будь-яких інших причин. Коли ж ін'єкції здійснюються особі, яка і володіє наркотиками, чи вони вводяться один одному за зговором групою осіб, якою наркотичні засоби були при-дбані на спільні кошти (групове вживання) саме з такою метою, то такі дії не є збутом. Особа чи група осіб в такому випадку можуть нести відповідальність лише за розкрадання чи придбання наркотиків, їх зберігання тощо.

Так, Д. було засуджено за збут наркотичних засобів своїй дружині. Фактично вони прибули до готелю м. Суми з метою незаконного вживання наркотиків. Коли дружина була зайнята донькою, Д. придбав макову солому, виготовив з неї екстракт опію, який вжив сам, а потім ін'єктував і дружині. За протестом в порядку нагляду вирок був змінений, дії Д. перекваліфіковані за ст. 2296 КК.

Протилежний приклад. П., придбавши макову солому і виготовивши в своїй квартирі екстракт опію, зробив собі ін'єкцію і надав таку можливість присутньому там же Б. Фактично П. збув наркотик, однак його дії помилково в цій частині були кваліфіковані як надання приміщення для вживання наркотичних засобів за ст. 2294 КК.

За незаконне введення (ін'єкції) наркотичних засобів чи психотропних речовин в організм іншої особи проти її волі настає відповідальність за ст. 229i5 КК.

Якщо особа не лише збула наркотичні засоби чи психот-ропні речовини, а перед цим і схилила іншу особу до їх вживання, вона несе відповідальність за сукупністю зло-чинів, передбачених статтями 2295 і 229' КК.

Оскільки диспозиція ст. 229' охоплює скупку і перепро-даж наркотичних засобів чи психотропних речовин і санкція цієї статті значно суворіша, ніж санкція ст. i54, то придбання їх для збуту чи збут кваліфікуються лише за ст. 229' КК і додаткової кваліфікації не потребують.

Дії особи, яка збуває під виглядом наркотичних засобів чи психотропних речовин інші речовини з метою заво-лодіння грошима чи іншим майном громадян, необхідно кваліфікувати як шахрайство. Особа, яка придбала такі речовини, повинна нести відповідальність за замах на незаконне придбання наркотиків або психотропів.

Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується лише прямим умислом. Незаконно виробивши, виготовив-ши чи викравши наркотичні засоби або психотропні речо-вини з метою їх збуту, особа усвідомлює, що тим самим порушує встановлений порядок їх обігу, а при їх збуті усвідомлює і суспільну небезпеку для здоров'я людини, яка їх придбаває для вживання. Характерною ознакою прямого умислу є мотив і ціль злочину — збут. Саме мотив і ціль розкривають характер і зміст діяння винного, в якій би формі воно не проявлялось. У диспозиції ст. 229i КК законодавцем прямо передбачено, що незаконне вироблення, виготовлення, придбання чи інші дії, що здійснюються з метою збуту, а так само збут наркотичних засобів чи психотропних речовин караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Суб'єктом злочину, передбаченого ст. 229' КК, може бути будь-яка осудна особа, яка досягла i6 років. Якщо ж незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів з метою збуту, а так само їх збут вчинила посадова особа з викори-станням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю зі ст. i65 КК.

Частиною 2 ст. 229i КК передбачені кваліфікуючі озна-ки, що підвищують суспільну небезпечність цього злочину. Це — ті ж дії, вчинені повторно або за попереднім згово-ром групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 2292—229Я, 229i9 і 22920 КК. Кваліфікуючою ознакою є також діяння, пов'язані із залученням до збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин неповнолітнього, а так само їх збут у місцях, що використовуються для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебу-вання громадян, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби чи психотропні речовини у великих роз-мірах або особливо небезпечні наркотичні засоби чи пси-хотропні речовини.

Під повторністю необхідно розуміти вчинення винним дій, зазначених у ч. i ст. 229' КК, неодноразово, хоча б вдруге. При цьому як повторні вони можуть визнаватися лише за умови, що не збіг строк давності притягнення за них до кримінальної