'Збірник... — С. 202.

322

При розбійному нападі насильство в будь-якій формі (фізичне або психічне) має правове значення не само по собі, а лише як складова дій особи, пов'язаних із заволо-дінням майном, і« одночасно причиною переходу майна від потерпілого до винного. Якщо насильство і заволодіння майном не знаходяться між собою в причинному зв'язку, тобто якщо насильство не пов'язане із заволодінням май-ном, то така сукупність дій не утворює розбою.

У приміщенні правління колгоспу на грунті особистих взає-мостосунків між К., Л. і Б., з одного боку, та касиром П., з іншого боку, виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час побиття касира К. побачив, що двері сейфу незамкнені і, ско-риставшись цим, забрав із сейфу значну суму колгоспних гро-шей. Слідчі органи кваліфікували дії К. за ч. 1 ст. 86 КК. Суд із урахуванням усіх обставин справи дійшов обгрунтованого висновку, що насильство над касиром було вчинене не з метою заволодіння грошима, а на грунті неприязних стосунків. К. лише скористався обставинами, які виникли під час побиття касира П., і таємно викрав гроші. Суд перекваліфікував дії К. з ч. 1 ст. 86 на ч. 1 ст. 81 КК, за якою його і було засуджено. Розбій вважається закінченим злочином з моменту напа-ду, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпіло-го, незалежно від того, заволоділа винна особа майном чи ні. Разом із тим, розбій буде і у випадку заволодіння май-ном із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою за-стосування такого насильства. Застосування такого насиль-ства до потерпілого у момент заволодіння майном, хоча б таке почалося таємно чи шляхом обману, створює розбій. Якщо ж особа, яку застали під час таємного заволодіння майном, залишить майно і кинеться тікати, застосовуючи насильство лише з метою уникнути затримання, вона не буде відповідати за розбій. Такі дії утворюють сукупність злочинів — замах на крадіжку і злочин залежно від харак-теру насильства проти особи або проти порядку управління. Із суб'єктивної сторони розбій вчиняється з прямим умислом. Винний усвідомлює, що він протиправне із засто-суванням насильства обертає майно на свою або іншої особи користь і бажає цього.

П* 323

Оскільки розбій є умисним злочином, то відповідальність за ст. 86 або ст. 142 КК має наставати лише за ті його на-слідки, до яких вина злочинця виявилась у формі умислу. Якщо ж у процесі розбою було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потер-пілого або його було навмисно вбито, дії винного належить кваліфікувати за сукупністю злочинів відповідно за ч. 2 ст. 86 і ч. З ст. 101, ч. 2 ст. 86 і п. "а" ст. 93 КК. Розбійний напад, пов'язаний із необережним вбивством потерпілого, належить кваліфікувати за ст. 86 і ст. 98 КК. Нерідко уми-сел винного при розбійному нападі щодо можливих наслідків неконкретизований. Це буває тоді, коли злочи-нець, застосовуючи насильство, передбачає настання різних наслідків для потерпілого. Відповідальність у цьому випад-ку настає за розбій у залежності від тяжкості тілесних ушкоджень, що їх фактично завдано, а якщо розбій спри-чинив смерть потерпілого — за розбій і умисне вбивство.

Суб'єктом розбою може бути особа, якій до вчинення злочину минуло 14 років.

Розбій при обтяжуючих обставинах має місце тоді, коли напад був: а) спрямований на заволодіння майном у вели-ких розмірах; б) вчинений за попереднім зговором групою осіб, в) поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкод-жень; г) вчинений із проникненням у приміщення чи інше сховище; д) вчинений особливо небезпечним рецидивістом; е) вчинений особою, яка раніше вчинила розбій із метою заволодіння державним, колективним або індивідуальним майном громадян або бандитизм.

За наявності хоча б однієї з перелічених обставин розбій кваліфікується за ч. 2 ст. 86 КК. Зокрема, злочин, передба-чений ч. 2 ст. 86, вважається закінченим, якщо розбійний напад був спрямований на заволодіння майном у великих розмірах незалежно від того, вдалося злочинцю досягти такої мети чи ні.

Розбій, вчинений за попереднім зговором групою осіб, буде тоді, коли за домовленістю, яка виникла до початку вчинення розбою, в ньому брали участь як співвиконавці дві або більше особи.

324

Напад з метою заволодіння майном, вчинений бандою, кваліфікується, як правило, лише як бандитизм (ст. 69 КК). Сукупність злочинів бандитизм і розкрадання буде мати місце лише у випадках викрадення майна учасниками бан-ди, яке здійснене окремо від вчинених бандою нападів, а також "у разі, коли створеною бандою вчинено злочин, за який законом встановлено більш сувору відповідальність, ніж за бандитизм"1.

Розбій, поєднаний із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, кваліфікується за ч.2 ст. 86. Позбав-лення життя потерпілого не охоплюється складом злочину розбій. Тому умисне вбивство, вчинене при розбійному нападі, належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 86 і п. "а" ст. 93. У випадку навмисного посягання на життя потерпілого, яке не призвело до його смерті, відповідальність настає за ч. 2 ст. 86, ч. 2 ст. 17 і п. "а" ст. 93. Однак розбійний напад, поєднаний з насильством, небезпечним для життя потер-пілого, при якому смерть або тяжке тілесне ушкодження не настали і у винного не було прямого умислу на їх спричи-нення, охоплюється ч. 1 ст. 86.

Розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій з метою заволодіння державним, колективним або індивіду-альним майном громадян або бандитизм, кваліфікується за ч.