"Кримінальна відповідальність за хуліганство"

Зміст

Вступ

§ 1. Поняття та кваліфікуючі ознаки хуліганства

1.1. об’єкт хуліганства

1.2. об’єктивна сторона хуліганства

1.3. суб’єкт та суб’єктивна сторона хуліганства

§ 2. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів (судова практика у справах про хуліганство)

Висновки

Література

вступ

Подальший розвиток демократизації суспільства, зміцнення правової основи держави і суспільного життя, передбачає всеохоплюючу охорону політичних, майнових, та інших особистих прав і свобод людини. Така охорона повинна здійснюватися на основі законності та правопорядку.

Конституція України закріплює основні права, свободи і обов’язки громадян, встановлює ефективну систему гарантій їх здійснення. Норми Основного Закону, забезпечують недоторканість особи, її житла, таємницю особистого життя, її листування, телефонних розмов і т. п. В ст. 3 Конституції України сказано, що людина , її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Будь-яке порушення прав і свобод громадян України є недопустиме, в разі порушення прав і свобод людини, громадянин має право звертатися до суду для захисту своїх прав.

Кожний громадянин повинен дотримуватися закону, виконувати свої обов’язки як перед суспільством так і перед державою, поважати права і законні інтереси інших людей. Найбільш тяжкі порушення закону є злочинами - суспільно небезпечними діяннями, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Серед злочинів особливе місце займають посягання, направлені проти особистості, тобто життя, здоров’я, свободи і гідності людини. Кримінально-правова охорона цих невід’ємних прав людини від злочинних посягань регулюється в спеціальній главі Особливої частини КК України - в главі III “Злочини проти життя, здоров’я, свободи і гідності особи”.

В даній роботі, проаналізовано тільки один вид злочинів спрямованих проти особи, це злочини проти волі особи, об’єктом яких є особиста свобода людини. А також аналіз, їх основних видів: незаконне позбавлення волі, захоплення заложників та незаконне поміщення в психіатричну лікарню. Основною метою роботи є дослідження всіх питань повязаних із злочинами проти волі особи, їх види та кримінально-правова характеристика

Розділ 1. Поняття та ознаки хуліганства

Хуліганство порушує спокійні умови роботи, побуту і відпочинку людей, у більшості випадків пов'язане із запо-діянням шкоди особі, пошкодженням майна. На ґрунті хуліганства нерідко вчиняються більш тяжкі злочини. Це обумовлює високий ступінь суспільної небезпечності хулі-ганства

Частина 1 ст. 296 КК України Кримінальний кодекс України від 05-04-2001 року. – К., 2001. дає визначення хуліганству, як грубому порушенню громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

1.1. Об'єктом хуліганства є громадський порядок у тій його частині, яка забезпечує спокійні умови суспільне корисної діяльності, побуту та відпочинку людей (громадський спокій), об'єктом особливо злісного хуліганства є також здоров'я людини, яке зазнає шкоди чи ставиться в небез-пеку заподіяння шкоди в усіх випадках використання хулі-ганом зброї, ножів або інших предметів, спеціально присто-сованих для нанесення тілесних ушкоджень.

Об'єктом хуліганства є громадський порядок, що включає комплекс суспільних відносин, які забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільне корисної діяльності, мораль-ність, нормальний відпочинок і дотримання правил поведінки в сус-пільному житті й у побуті. Це основний безпосередній об'єкт хулі-ганства. Як додаткові об'єкти часто виступають особистість, здо-ров'я, навколишнє середовище, власність

1.2. З об'єктивної сторони хуліганство являє собою суспільне не-безпечну дію, що грубо порушує громадський порядок Діями, що грубо порушують громадський порядок, новий закон визнає тільки ті, що відрізняються особливою зухвалістю або винятковим циніз-мом. Особлива зухвалість — це нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, які спричинили тілесні уш-кодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкод-ження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або гро-мадського транспорту тощо. Винятковий цинізм — це демонстра-тивна зневага нормами моральності, наприклад, груба непристой-ність, демонстративне оголення, знущання над хворими, немічними тощо.

На відміну від кримінальне караного дрібне хуліганство, що тягне адміністративну відповідальність (ст. 173 КАП), не пов'язане з грубим порушенням громадського порядку і виявляється у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому присікуванні до громадян тощо.

Так зване просте хуліганство може ви-являтися в нанесенні побоїв, легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я, пошкодженні або знищенні майна, вчиненні бешкету, тривалому публічному співанні непри-стойних пісень, спричиненні тривалого неспокою телефон-ними дзвінками з вживанням брутальних слів тощо.

Публічність і громадське (публічне) місце не є обов'язко-вими ознаками хуліганства. Наприклад, хуліганство може дістати вияв у веденні по радіо передач, що грубо порушу-ють громадський порядок, створюють перешкоди радіомов-ленню, службовим радіозв'язкам. Водночас обстановка вчинення хуліганства, що характеризується наявністю або відсутністю людей, подіями, які відбуваються в місці вчи-нення злочину, та їх соціальною значущістю, мають враховуватись при визначенні ступеня суспільної небезпечності конкретного хуліганського прояву. Критерієм оцінки при цьому може бути сила стримуючих особу факторів, ігнору-ючи які, вона вчиняє хуліганство того чи іншого виду (на-приклад, урочисті збори, лекція у вузівській аудиторії, де-монстрація кінофільму в переповненій залі).

1.3. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умис-ною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. При вчиненні цього злочину, в якому дії характеризують-ся грубим порушенням громадського порядку і явною не-повагою до суспільства, особа усвідомлює такий характер своїх дій і бажає їх вчинення, тобто діє з прямим умислом. При вчиненні злісного, особливо злісного хуліганства вин-ний також усвідомлює наявність кваліфікуючих або особ-ливо кваліфікуючих ознак. Умисел стосовно заподіяння або можливості заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого як одному з об'єктів особливо злісного хуліганства може бути як