праці;
поява приватної власності та необхідність забезпечення інтересів власника.
Політичні. Це умови ускладнення суспільних відносин, що визначили необхідність їх єдиного регламентування. Серед них:
поділ суспільства на соціальні групи;
поява різноманітних соціальних інтересів;
необхідність врівноваження цих інтересів та надання владі вождя певних рис професіоналізму.
Соціальні. Це умови, що визначили неможливість існування родоплемінної організації суспільства в нових історичних умовах. Серед них:
ускладнення взаємовідносин між людьми;
неефективність управління в рамках сім’ї та необхідність закріплення прав і свобод, що належать окремому індивіду.
Психологічні. Умови, що визначили особливості розвитку психології людини. Серед них:
поява відчуття провини;
поділ свідомості на права і обов’язки та необхідність гарантування закріплених на рівні суспільства прав.
Культурні. Умови, що відобразили рівень духовного розвитку суспільства. Серед них:
поява релігії та письма, а також необхідності спілкування не лише в рамках соціальних одиниць суспільства, а й за їх межами.
Серед особливих причин розрізняють три форми виникнення держави:
Афінська. Сутність її полягає у визначенні процесу виникнення держави як боротьби інтересів соціальних груп, що утворюють основні класи суспільства (класична);
Римська. Характеризує процес виникнення держави як боротьбу соціальних інтересів різноманітних груп, що не становлять основних класів суспільства;
Германська. Відповідно до неї, виникнення держави пов’язується з процесом загарбання інших територій та необхідністю управління ними.
10. Поняття та ознаки держави.
Держава як особлива форма організації суспільства характеризується у двох аспектах:
Теоретичному, що визначає державу як юридичну категорію;
Функціональному, що визначає державу як засіб управління та здійснення політичної влади в суспільстві.
Як юридична категорія держава характеризується наявністю певних ознак, що відрізняють її від влади додержавного суспільства, а також від інших соціальних утворень, що існують в рамках державного суспільства.
Ознаки держави поділяють на основні та факультативні.
Відсутність хочаб однієї з основних ознак не дає можливості характеризувати суспільні утворення як держави.
Факультативні ознаки мають доповнюючий характер та конкретизують основні.
Основні ознаки держави:
Територія.
Суверенітет.
Наявність системи органів, установ та організацій, що створюються державою для виконання її функцій та об’єднуються поняттям “механізм держави”. Частина державних органів, що наділені владними повноваженнями, складає поняття “аппарат держави”, який входить в структуру механізму держави.
Наявність політичної публічної влади.
Політичний характер влади визначає ступінь обов’язковості державно-владних рішень. Вони є загальнообов’язковими, виконуються всіма суб’єктами та забезпечуються можливістю застосування примусових заходів.
Публічний характер влади визначає ступінь її поширеності на населення держави. Лише державна влада поширюється на всіх суб’єктів, надаючи відносинам між ними упорядкованого характеру шляхом надання їм певних прав чи покладання на них певних обов’язків.
Наявність можливості розробляти, приймати чи санкціонувати правові норми, що закріплюють повноваження державних органів та гарантують виконання обов’язків держави щодо особи.
Можливість встановлювати форми та види податків з метою утримання державних органів та виконання загально-соціальних ьфункцій.
Факультативні ознаки держави.
Наявність громадянства;
Наявність грошової одиниці;
Наявність кордону;
Наявність збройних сил;
Наявність символіки;
Визнаність держави світовим співтовариством;
Наявність чітко визначеної політики.
Отже, держава – особлива організація суспільства, що характеризується суверенітетом, який поширюється на певну, чітко визначену територію, характеризується наявністю політичної публічної влади, яка здійснюється в процесі реалізації повноважень державними органами, надає своїм рішенням правової форми та існує за рахунок податків і зборів з населення.
Поняття та компоненти суверенітету держави.
Суверенітет – це політико-правова характеристика державної влади, що визначає її політичний характер та закріплюється шляхом прийняття конституційного закону.
Розрізняють три поняття суверенітету:
національний;
народний;
державний.
Зміст державного суверенітету розкривається в його чотирьох компонентах:
Верховенство влади, тобто її універсальність, що характеризує неможливість існування на території держави більш ніж однієї державної влади, а також можливість держави визнати незаконними рішення будь-якої іншої з суспільних влад;
Єдність – наявність єдиного змісту влади (державної, політичної, публічної) з одночасним розподілом влади відповідно до функціонального призначення органів, що її здійснюють;
Незалежність – можливість держави самостійно вирішувати проблеми внутрішнього і зовнішнього характеру засновуючись на принципах національної та міжнародної систем права;
Неподільність – можливість держави самостійно вирішувати питання щодо участі в міждержавних утвореннях, визначати принципи поділу території та статус адміністративних одиниць.
Поняття та ознаки правової держави.
Правова держава – це держава, в якій владні повноваження здійснюються в рамках і на основі законів нею ж прийнятих.
Ознаки правової держави.
Верховенство права:
в системі нормативно-правових актів;
над інтересами держави.
Законодавче регулювання найважливіших сфер життєдіяльності суспільства.
Здійснення влади на основі принципу її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову.
Взаємна відповідальність держави і особи.
Висока якість законодавства, що виключає прогалини та юридичну неточність.
Високий ступінь захищеності особи.
Наявність спеціальних органів, що здійснюють нагляд за конституційністю законодавства.
Високий рівень правової культури та правосвідомості громадян.
Теорії походження держав.
Теорії походження держави – система поглядів суб’єктивного характеру на питання про виникнення держави та її призначення в суспільстві.
Теологічна (Фома аквінський). Держава створена Богом.
Договірна.
Патріархальна (продукт розвитку сім’ї).
Насильства.
Марксистсько-ленінська.
Космічна.
Технократична.
Теорія магії (Джон Фрезер).
Географічного детермінізму.
Демографічна.
Гідравлічна (іригаційне землеробство).
14. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
Суспільство, в рамках якого функціонує держава, прийнято називати громадянським. Для визначення рівня розвитку цього суспільства визначають риси громадянського суспільства, наявність яких в реальному суспільстві свідчить про його розвинутість.
Громадянське суспільство – це співтовариство вільних і незалежних громадян, кожному з яких надаються рівні можливості та покладаються рівні обов’язки.
Ознаки громадянського суспільства.
Людина, її права та свободи становлять основну цінність держави;
Наявність реальних механізмів реалізації норм, що приймаються державою;
Можливість вільного вибору сфери трудової діяльності, що засновується на принципі рівноправності праці;
Наявність механізмів соціального захисту;
Наявність структур, що реально відображають суспільні інтереси;
Наявність системи права, що відповідає загальнолюдським цінностям;
Реальна можливість захисту прав суб’єктів;
Пріорітет інтересів суспільства над інтересами держави;
Наявність реальних механізмів впливу на політику держави з боку суспільства.
СПІВВІДНОШЕННЯ КАТЕГОРІЙ “ЛЮДИНА” – “ОСОБА” – “ГРОМАДЯНИН”.
Функціонування держави в рамках суспільства визначає необхідність дослідження основного елементу суспільства – людини та особливостей її взаємодії з такими утвореннями як суспільство та держава.
Людина – біологічна категорія, що