(а також процентів) частинами кожен рік дозволяє скоротити величину непогашеного боргу при настанні строку погашення. Це може відбуватися у формі щорічних виплат частини основного боргу по кожній облігації або шляхом щорічного викупу (відзиву) облігацій на відкритому ринку певної кількості облігацій.
Ще одним фактором, який впливає на обіг облігацій, проте не визначаються емітентом, а лише залежить від нього є рейтинг емітента або його відсутність. Рейтинг облігаціям дають спеціальні рейтингові агенції. Під час визначення рейтингу облігацій емітента враховуються багато фінансових і нефінансових аспектів, які відносяться як до емітента, емітованих ним облігацій, так і до країни, регіону вцілому. Рейтинги впливають на оцінку облігацій на фондовому ринку, вони є їх “візитною карткою”. Проте не рідко буває, що облігаціївиявились невірно оціненими і, внаслідок цього, деякі фірми, які більш точно їх оцінили могли виграти на операціях з ними.
Одним із видів облігацій, які мають низький рейтинг (низький рівень “якості”), тобто високий ризик неплатежу по них, але високу доходність називають бросовими облігаціями. Вони є високоспекулятивними, і були дуже розповсюдженими в 80-ті роки. Аналітиками було доведено, що втрати від неплатежів по цих облігаціях (банкрутство, неплатоспроможність емітента) значно нижча виграшу в різниці між дуже високими ставками відсотку, що низначаються “бросовими” емітентами і середньозваженою ставкою доходності.
Цей перелік різновидів облігацій можна продовжувати нескінченно. Проте ми намагалися виділити найбільш розповсюджені характерстики облігацій і їх поєднання і показати яким чином та чи інша характеристика або їх комбінація впливає на особливості обігу цінного паперу.
Облігація – вид боргового інвестиційного цінного паперу, який визначає відносини позики між власником (володарем) облігації та емітентом і підтверджує забов’язання емітента поверниути власнику облігації номінальну вартіть облігації в передбачений термін, а також певний процент (винагороду).
Коментуючи це визначення можна сказати, що облігація вирижає певний вид грошових відносин, які виникають між продавцем Тут див.: продвець – емітент. Мається на увазі первинне розміщення і покупцем облігації. Ці відносини трактуються як відносини позики. Тобто облігація це договір про позику, а отже має відповідати основним її принципам:
Принцип поверненості – сума, що зазначена на облігації має бути повернена її власнику;
Принцип строковості – це повернення має бути здійснено в чітко визначений термін, що зазначений в умові випуску облігацій.
Принцип платності – за користування позикою позичальник виплачує кредитору винагороду , що становить як правило певний процент від суми позики, виплачується або на протязі строку дії облігації поступово або при погашенні.
Проте даний договір позики, яким є облігація вигідно вирізняється від інших видів договорів тим, що по-перше, має стандартизовану форму, а отже меньші витрати при розмішені і обслуговуванні боргу. По-друге, документ, що містить цей договір може змінювати свого власника (кредитора), тобто право вимагати від емітента виконання умов позики може бути об’єктом операції купівлі-продажу на ринку, а сам документ може вільно обертатися, слугувати платіжним засобом, бути заставою, передаватися в спадщину.
Виписка з закону.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента ( якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91, ст10..
Облігація може випускатися в документарній і електроній формі. В першому випадку перехід власності фіксується безпосередньо передачею бланків облігацій від продавця покупцю або особі, яка зберігає його цінні папери. Документ, який представляє собою облігацію має містити наступні реквізити:
Випискаа із закону.
… найменування цінного паперу - "облігація", фірмове найменування і місцезнаходження емітента облігацій; фірмове найменування або ім'я покупця (для іменної облігації); номінальну вартість облігації; строки погашення, розмір і строки виплати процентів (для процентних облігацій); місце і дату випуску, а також серію і номер облігації; підпис керівника емітента або іншої уповноваженої на це особи, печатку емітента.
Крім основної частини до облігації може додаватися купонний лист на виплату процентів.
Купон на виплату процентів повинен містити такі основні дані:
порядковий номер купона на виплату процентів; номер облігації, по якій виплачуються проценти; найменування емітента і рік виплати процентів Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91, ст10..
Якщо облігація має електрону форму, то вона існує лише у вигляді записів на банківських рахунках або на депозитних рахунках в депозитаріях (наприклад ОВДП – в Депозитарії НБУ). Перехід власності при такій формі фіксується, після надходження коштів на рахунок емітента і формування ним відповідного документу про результати розміщення, зарахуванням на депо рахунок інвестора купленої кількості облігацій .
Облігація, як і будь-який інший цінний папір, може бути іменною і на пред’явника, що вільно обертаються і з обмеженим колом обігу. Іменні облігації, якщо інше не пердбачено Законодавством України або в умовах випуску спеціально не вказано, що вони (облігації) не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи) Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91, ст1.. Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні містити купонний лист.
Згідно українського законодавства мінімальний номінал облігації 5 гривень Мозговий О.Н. “Фндовий ринок України”. С.57. Проте в Законі України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.06.91 досі мінімальною намінальною вартістю є 50 карбованців і відповідна кратність.. Номінальна вартість,