в повному обсязі не гарантовані, а їх невиплата не несе за собою банкрутства емітента. Для корпорації-емітента відсотки по облігаціях даного виду можуть відноситися до тих, що зменшують оподатковану базу. Такі види облігацій не мають широкого розповсюдження (приклад: при реорганізації неплатоспроможних залізниць У. Ф. Шарп, Г. Дж. Александер, Д. В. Бэйли. Инвестиции. М., Инфра, 1998. С. 404.).
Гарантовані облігації випускаються одніэю корпорацією, а гарантуються іншою (наприклад, випускаються дочірньою компанією, а гарантуються головною). По облігаціях участі окрім гарантованого проценту може виплачуватися надбавка, якщо доходи корпорації перевищують певний рівень. Облігації з правом голосу, на відміну від звичайних, надають їх утримувачам право голосу в керівництві корпорацією-емітентом. Для фінансування обладнання іноді практикують випуск облігацій серіями з різними термінами погашення.
Конвертовані облігації можуть бути, за бажанням їх власника, обмінені на інші цінні папери, як правило звичайні акції (того ж емітента).
Емітентами забезпечених облігацій, як правило, є корпорації і муніципальні органи влади. Муніципалії випускають, окрім зазначених видів облігацій, облігації під доход від проекту і облігації промислового розвитку. В першому випадку джерелом виплат процентів і погашення облігації служить доход від об’єкта інвестування мобілізовних коштів або певний доход емітента (наприклад податок). В другому випадку (облігації промислового розвитку) зібрані кошти йдуть на покупку або будівництво обладнання, яке передбачається здати в аренду на привабливих умовах. Такі облігації дозволяють знизити коштовнисть фінансування для тих компаній, які вирішили розмістити свої підприємства на тій же теріторії, де знаходиться емітент.
Випускаються також і різні види короткострокових облігацій для задоволення поточних потреб в наявних коштах. Традиційно до таких видів відносяться векселі Як вже зазначалося, що деякі однакові за суттю цінні папери мають різні назви. Наприклад, векселі Казначейства США і короткострокові дисконтні ОВДП: імнують в електроній формі, розміщуються на аукціоних засадах (за конкурентними і неконкурентними заявками, з попереднім оголошенням обсягу розміщення і без оголошення), строк обертання – 13, 26, 52 тижні/91,182 дні та 12 місяців, доход – різниця між ціною покупки і номінальною вартістю (дисконтні). Як правило всі державні забов’язання до 1 (2-3) року в США і інших країнах називаються векселями (Японія – фінансуючі векселі, Великобританія – векселі Нацбанку Великобританії). (зі строками до надходження податків, до отримання доходу, тощо).
Державні облігації випускаються під загальне забов’язання і гарантуються всім майном, що є в державній власності. Це можуть бути облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, ощадні облігації (облігації серіїї EE I HH в США, ОВДОП 1997 року випуску), векселі, білети і облігації Казначейства (Казначейскь забов’язання, білети Казначейства США, ДКЗ (ГКО) в Росії), безкупонні розписки Казначейства Облігація з купоном представляє собою набір безкупоних облігацій, які мають певний термін погашеняя. Тому виникла ідея обігу купонів облігацій окремо від самих облігацій. В україні згадно з “Концепцією розвитку фондового ринку України 1999-2000” передбачено відкрити торгівлю купонами до конверсійних ОВДП восені цього року..
Таким чином ми визначили суть облігації як боргового цінного паперу (цінного паперу з фіксованою ставкою доходу) і описали основні її характеристики і розглянули основні види. Ми намагалися співставити базові теоретичними положення з законодавчою базою нашої країні для того, щоб показати як ця теорія практикується в України.
Висновок
Обсягу курсової виявилося замало, щоб розглянути більшість особливостей облігації як цінного паперу. Проте ми розкрили головну її суть як боргового ціного паперу, пояснили те місце на ринку цінних паперів, яке вона займає в Україні і в світі, розглянули основні її види.
За рахунок таких властивостей облігацій як дешевість, порівняно з банківським кредитом, надійність, відносна простота випуску і обігу робить цей папір дуже емісійно і інвестиційно привабливим. А можливість неемісійного фінансування бюджетного дефіциту, регулювати певні макроекономічні показники робить його необхідною складовою державної грошово-кредитної політики.
Незважаючи на все вищесказане ринок корпоративних і муніципальних облігацій в Україні не розвнинений, а державні облігації переситили ринок. В останньому розділі ми вияснили, що причиною нерозвинутості перших двох ринків є непідгодовленість кадрів, методична і законодавча незабезпеченість, і фіскальна політика держави, яка за останні два роки просто блокувала фондовий ринок і діяльність його професійних учасників. Державний же ринок останнім часом просто з’їдав кошти які б могли бути спрямовані на виробництво і носив спекулятивний характер, внаслідок чого і “рухнув”.
Основними напрямками розвитку ринку облігацій ми визначили: зміну податкового законодавства, систематизацію ринку облігацій, і підвищення професійного рівня керівників підприємств і службовців, що займаються розробкою і випуском цінних паперів.
Список використаної літератури.
Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.91.
Закон України “Про державний внутрішній борг України” від …
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”, від 28.12.94 в редакції від 29.12.98.
Указ Президента України №912/95, №1923/98 “Про облігації зовнішньої державної позики в Україні (1995 року)”, від 5.10.95, і від 10.07.98
Указ Президента України №447 “Про випуск державних облігацій національних ресурсів”, від 12.10.93 (втратив чинність”.
Постанова КМУ №586-94“Про випуск облігацій внутрішньої державної позики 1995 року” (а також №78-96 - 1996, №2-97 - 97, №1500-97 - 98, №1-99 - 99 років).
Постанова КМУ №550/551 - 99 “Про випуск конверсійних ОВДП 1999 року”, від 5.04.99.
Постанова КМУ № 1343-98 “Про випуск конверсійних ОВДП 1998 року”, від 25.08.98.
Постанова КМУ №138-97 “Про випуск облігацій внутрішньої державної ощадної позики 1997 року”, від 5.02.97.
Мендрул О.Г. Шевчук И.А. “Ринок цінних паперів”, К.: КНЕУ, 1998.
Миркин Я.М.”Рынок ценных бумаг”, М. “Перспектива”, 1995.
Мельник В.А. “Ринок цінних паперів: довідник керівника підприємства.”, К.,1998.
УФБ:”Фондовий ринок України”, (под