В силу оборотності векселів ця якість визначаєть-ся за будь-яким векселем, навіть виданим без застере-ження про наказ. У зв'язку з цим вираз «або наказу» не є обов'язковим реквізитом, тому що і при відсутнос-ті такого зазначення вексель може передаватися по ін-досаменту. Навпроти, лише включення у вексель спеці-альної відмітки «не наказу» або рівнозначної їй може позбавити вексель властивості оборотності. Право по-збавити вексель цієї здатності належить тільки векселе-давцю. Якщо вексель виданий у формі оборотного до-кумента, він продовжує залишатися таким до кінця, тобто до його погашення. Ніякі застереження на вексе-лі, що обмежують його переуступку (передачу), зроб-лені після видачі векселя, або позавексельна угода сто-рін не можуть коливати оборотність векселя. А засте-реження «не наказу», що зроблене індосантом, не вик-лючає можливості подальшого індосування векселя, а лише знімає відповідальність з такого індосанта перед наступним його придбавачем.

Векселі з застереженням «не наказу», яке зроблене векселедавцем, можуть бути передані у власність або переуступлені ремітентом іншій особі, новому кредитору, але лише з дотриманням форми і з наслідками загально-цивільного договору про переуступку вимоги (цессії) так, як може бути передане право вимоги за звичайним ци-вільним зобов'язанням. За договором цессії право вимо-ги переходить до нового кредитора саме у тому стані, в якому воно було у першого кредитора, зі всіма характер-ними для нього перевагами і недоліками. Відбувається лише зміна осіб у зобов'язанні. Місце першого кредито-ра займає нова особа, яка має ті ж права, що і її попе-редник, у зв'язку з чим боржник може висувати проти вимоги нового кредитора усі заперечення, які він мав проти першого кредитора на момент уступки вимоги. Перший кредитор несе відповідальність перед новим кре-дитором лише за дійсність переданої вимоги, але він не відповідає за виконання боржником своїх зобов'язань.

Крім того за допомогою цессії передаються векселі після протесту у неплатежі або після закінчення стро-ку, встановленого для здійснення протесту.

Переуступка векселів по індосаменту суттєвим чином відрізняється від переуступки за договором цесії за змістом, правовими наслідками і формою:

в результаті здійснення індосаменту індосант прий-має на себе відповідальність перед будь-яким наступ-ним векселедержателем (якщо в текст передаточного напису не включене спеціальне застереження); при цес-сії той, хто поступається своїми правами відповідає тільки перед своїм спадкоємцем і лише за їх дійсність, але не за здійсненність;

індосамент являє собою односторонню угоду, яка укладається тим, хто поступається своїми правами за векселем; цесія ж є двостороннім договором між тим, хто поступається, і тим, хто придбає права;

вексельне законодавство допускає здійснення блан-кового або пред'явительського індосаменту; цесія ж може бути тільки іменною;

індосамент передбачає повну і безумовну передачу прав за векселем; при цесії передача прав може бути здійснена при умові чи частково.

Для зручності в наведеній нижче таблиці вказана різниця між індосаментом і цесією: таблицю наведено з матеріалів семінару Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту «Вексель як альтернативний спосіб взаємного заліку заборгованостей між підприємствами». Київ - 1998. |

ІНДОСАМЕНТ | ЦЕСІЯ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | індосант приймає на себе відповідальність перед всяким наступним векселедержателем (якщо в текст передавльного напису на включене спеціальне застереження) | при цесії той, хто поступається своїми правами відповідає тільки перед своїм наступником та лише за їх дійсність, але не здійснимість

ВІДМІННОСТІ У ЗАКОНОДАВСТВІ | допускає здійснення бланкового або індосамента на пред’явника | цесія може бути тільки іменною

ПРАВА, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ | передбачає повну та нічим не обумовлену передачу прав по векселя | передача прав може бути здійснена під умовою або частково

СТОРОНИ УГОДИ | представляє собою односторонню угоду, що здійснюється тим, хто поступається своїми правами по векселя | є двосторонньою угодою між тим, хто поступається правами та тим хто набуває прав

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ | повинен здійснюватися на бланку векселя або на додатковому листі - алонжі | здійснюється як на самому документі так і у вигляді окремого договору

Вручення векселя новому кредитору (індосатору) є також необхідним і важливим елементом процесу пере-уступки векселя по індосаменту. Індосатор для реаліза-ції своїх прав, які визначені векселем, повинен мати сам цінний папір, тобто стати векселедержателем. Пе-ре-

уступка векселя у власність нового кредитора тільки тоді може вважатися завершеною, коли після індоса-менту вексель реально переходить до рук нового кре-дитора або знаходиться в його розпорядженні. Тобто вручення векселя є тим юридичним фактом, який виз-начає момент виникнення у індосатора права власнос-ті на вексель. Тому до вручення векселя передаточний напис, що зроблений індосантом, вважається відтзивним і може бути ним анульований, а будь-який закрес-лений індосамент вважається ненаписаним.

Щоб індосамент міг виконати свою функцію, необ-хідно, перш за все, щоб індосаменти, які проставлені на векселі, являли собою непереривний ряд, низку, тому що тільки із непереривного ряду індосаментів можливо відслідкувати перехід прав від однієї особи до іншої. Цей ряд починається індосаментом ремітента (або тра-санту) і далі продовжується індосаментами наступних держателів. Для непереривності ряду індосаментів достатньо наявності зовнішньої тотожності між підписом ін-досанта і ім'ям попереднього держателя. При цьому на-віть фальшивий або неуповноважений індосамент вва-жається повністю дійсним і не перериває низку. Хабарина Л.П. «Операции с векселями» - М.: Интел-Синтез, 1995.

Індосамент повинен бути здійснений у письмовій формі, ніякі усні угоди про переуступку прав за вексе-лем не вважаються індосаментом. Індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим. Усяке обмежен-ня