Так, основними обовязками службовців, згідно чинного законодавства є: "додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (Стаття 10.)" Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С.233-235..

При цьому не застосовується відповідальність за матеріальні збитки, які можна віднести на рахунок "номально-припустимого виробничо-господарського ризику". Ризик визначається виправданим, якщо управлінська операція відповідає сучасним науково-технічним знанням та вчинена у суспільно-корисних цілях, у відповідності з досягнутим науково-технічним рівнем.

Орган виконавчої влади (його представник), маючи право на помилку в оцінці ситуації, не має права на явну помилку, що характеризується одночасно її серйозністю та очевидністю. Явна помилка має кваліфікуватися як один з різновидів зловживання владою.

Державний службовець, як субєкт адміністративних правовідношень, вчасно і точно виконуючи адресовані йому правові акти, має при цьому усвідомлювати, чи є цей акт законним - у разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу (Стаття 10, п.2) Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С.233-235., оскільки у разі невиконання цього, нестиме відповідальність нарівні з особою, що видала такий акт, як співучасник (стаття 19 Кримінального кодексу України). Кримінальний кодекс України: Нормативні акти кримінально-правового значення (станом на 1.I.1997 року). - К.: А.С.К., 1997.

Державні службовці мають право знайомитися з деякими відомостями, що складають державну або службову (професійну) таємницю, внаслідок чого на них покладено обовязок зберігати ці відомості в таємниці. Перелік відомостей, що складають державну таємницю, встановлюється та затверджується у загальнодержавному масштабі Див.: Закон України "Про державну таємницю" від 21.I. 1994. // ВВР. - 1994. - № 16. - С. 94., а відомостей, що складають службову таємницю, - окремими державними органами (митна, податкова служби тощо). Встановлено кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці, або втрати документів, що містять державну таємницю, безпідставне засекречування інформації тощо. Відповідальність за розголошення відомостей, які становлять комерційну таємницю, також передбачено законом Закон України "Про підприємства" від 27. III. 1991. // ВВР. - 1991. - № 24. - С. 273..

До комплексу гарантій трудових прав входить нормована тривалість робочого часу, який "визначається відповідно до законодавства про працю України" (Стаття 20) Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 236-238.. Оплата праці державних службовців здійснюється на підстав Закону України "Про державну службу" (Стаття 33): "Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю". Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 242-245. Передбачено також право працювати за сумісництвом (у тому числі за основним місцем роботи), грошові заохочення: "за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов'язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до державних нагород та присвоєння почесних звань(Стаття 34)" Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 242-245..

Звільнення з посади може мати місце у таких випадках, передбачених у Розділі VI "Припинення державної служби" Закону України "Про державну службу". На основі загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України. А також, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону". Закон України "Про державну службу" // Зкони України. Т. 6. - С. 241-242.

на державних службовців поширюються певні обмеження повязані з специфікою їх діяльності, зокрема, стаття 16 Закону України "Про державну службу" містить такі обмеження, пов'язані з проходженням державної служби: Державний службовець не має права:

займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників, крім випадків, передбачених чинним законодавством, або бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, де він