- Постанова КМУ від 28 березня 1997 року №278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей»

- Постанова КМУ від 3 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»

- Постанова КМУ від 19 березня 1993 року №203 «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності»

- Постанова КМУ від 2 серпня 1995 року №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності»

- Постанова КМУ від 19 березня 1994 року №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»

Крім того, актами Кабінету Міністрів України затверджуються правила, інструкції, положення або інші акти. Наприклад, Постановою КМУ від 5 травня 1997 року №421 затверджено Положення про порядок розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру. Кабінет Міністрів України також у межах своєї компетенції визначає зміст правосуб'єктності та повноваження інших органів у сфері регламентації трудових відносин.

До джерел трудового права належать нормативно-правові акти Міністерства праці та соціальної політики України (надалі — Мін-праці), галузевих міністерств і відомств, державних комітетів з питань регулювання трудових відносин4.

Мінпраці у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання, в разі потреби видає разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Рішення Мінпраці України, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами. Поширена практика прийняття нормативних актів у сфері праці кількома міністерствами.

Накази Мінпраці України стосуються питань нормування й оплати праці, затвердження кваліфікаційних характеристик працівників, порядку надання пільг і переваг окремим категоріям працівників, режиму праці та відпочинку на окремих виробництвах.

Мінпраці наділене повноваженнями видавати акти щодо застосування й роз’яснення законів України про працю та відповідних указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України1.

Акти Мінпраці України, які регулюють трудові й тісно пов’язані з ними відносини, слід розглядати і як міжвідомчі джерела трудового права України. Міжвідомчий характер носять акти деяких інших міністерств.

Нормативно-правові акти місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування можуть видаватися в межах їх компетенції. Наприклад, з приводу забезпечення реалізації державних гарантій у сфері застосування праці, соціального захисту працівників та інших питань регулювання трудових відносин працівників у межах їх повноважень.

Повноваження в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати місцевої державної адміністрації визначені у ст. 24 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій у сфері регулювання праці, прийняті у межах їх компетенції, теж є джерелами трудового права. Місцева державна адміністрація:*

забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, зокрема на право своєчасного одержання винагороди за працю;*

розробляє та організовує виконання перспективних і поточних територіальних програм зайнятості та заходи щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;*

забезпечує згідно з законом оплачувані громадські роботи для осіб, зареєстрованих як безробітні;*

забезпечує соціальний захист працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, якісне проведення атестації робочих місць;*

бере участь у веденні колективних переговорів

та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

Голова місцевої державної адміністрацій видає розпорядження одноособово і несе за них відповідальність згідно із законодавством. Розпорядження голови місцевої державної адміністрації, видані згідно з чинним законодавством, обов'язкові для виконання керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів і відділень незалежно від форм власності.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:*

встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад;*

встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності; бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності робочих місць, призначених для працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не спроможні конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих місць;*

прийняття рішень про створення на підприємствах, в установах та організаціях спеціальних робочих місць для осіб з обмеженою працездатністю, організація професійної підготовки цих осіб;*

погодження в разі проведення ліквідації таких робочих місць;*

вирішують інші питання в межах відповідної території. Сільський, селищний, міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження також у сфері праці.

Список використаної літератури

"Устав Международной Организации Труда" с измен, и дополн., внес. Актом о правах к Уставу Международной Организации Труда от 22.06.62.

Міжнародна Конвенція від 22 червня 1982 p. "Конвенція про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця".

Международные акты о правах человека: Сб. документов. — М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998.

Конституція України. — К.: Юрінком, 1996.

Коментар до Конституції України. — К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1996.

Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами (за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 01 серпня 2000) / Відп. ред. О. П. Товстенко. — К.: Юрінком Інтер, 2000.— 1024 с.

Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид., доп. та пере-роб. — К.: А.С.К., 2000. — 1072 с — (Економіка. Фінанси. Право).

У теорії права законодавство розглядається як у широкому, так і у вузькому розумінні.