За загальним правилом порушення трудової дисципліни вва-жається таким за умови, якщо воно відбулося у робочий час. Слід мати на увазі, що для працівника з ненормованим робочим днем час після закінчення роботи теж вважається робочим.

Порушення працівником загальних правил поведінки під час роботи, не вважається дисциплінарним проступком. Але в окремих випадках, коли таке порушення негативно впливає на виробничий цикл, заважає виконанню трудового завдання, судова практика розцінює його як дисциплінарний проступок.

Необхідно звернути увагу на те, що за деякі дисциплінарні проступки може застосовуватись не тільки дисциплінарна, але й адміністративна і навіть кримінальна відповідальність, тобто у певних випадках дисциплінарний проступок є адміністративним проступком або злочином (порушення правил техніки безпеки, екологічного законодавства тощо).

Не може бути дисциплінарного порушення без шкідливих наслідків, які поділяються за ступенем шкідливості, а також за дією у часі.

В законодавстві виділяється два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна. Загальна дисциплінарна відповідальність наступає за КЗпП України (ст. 147). Спеціальна дисциплінарна відповідальність передбачається тільки для кон-кретно визначених категорій працівників на підставі статутів про дисципліну та спеціальних нормативних актів.

Стаття 147 КЗпП України передбачає два дисциплінарних стягнення: догана і звільнення. Переведення на нижче оплачувану роботу чи нижчу посаду як захід дисциплінарного стягнення скасовано Законом України від 20 березня 1991 року.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Зокрема, Дисциплінарний статут прокуратури України передбачає як дисциплінарні стягнення такі заходи впливу: догану, пониження у класному чині, пониження у посаді, позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник проку-ратури України", звільнення, звільнення з позбавленням класного чину Див.: р.ІІІ (“Дисциплінарні стягнення”) Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991р. № 1796-ХІІ..

Також спеціальна дисциплінарна відповідальність установлюється для окремих категорій працівників у законодавстві або відомчих актах (статутами і положеннями про дисципліну). До таких актів крім Дисциплінарного статуту прокуратури України відносяться Закони України: “Про державну службу” від 16.12.1993р., “Про статус суддів” від 15.12.1992р., “Про прокуратуру” від 05.11.1991р., “Про адвокатуру” від 19.12.1992р., “Про антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р., Устав про дисципліну праці працівників зв’язку (затверджений постановою Кабміну України від 30.07.1996р.), положення про дисципліну працівників залізничного транспорту (затверджено постановою Кабміну України від 26.01.1993р.), Положення про дисципліну працівників споживчої кооперації України від 25.07.1997р.) Див.: під ред. В.В.Жернакова. Трудовое право в вопросах и ответах: Учебно – справочное пособие. Харьков: “Одиссей”, 2000. С. 261 – 262. .

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і при-значення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обирав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст.147/1/ КЗпП України).

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням про-ступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не вра-ховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасо-вою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від порушника письмового пояснення.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення Див.: Під ред.: Вакуменко В.М., Товстенко О.П. Кодекс законів України про працю з постатейними матеріалами. Київ:Юрінком, 1997. С. 557 – 560..

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи за-охочення до працівника не застосовуються Див.: ст. 151 Кодексу законів України про працю..

Власник має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу Див.: ст. 152 Кодексу законів України про працю..

Висновок

Сучасний правовий інститут дисципліни праці .за змістом складається з трьох блоків: правової регламентації прав і обо-в'язків учасників трудового процесу, стимулювання сумлінної праці і відповідальності за порушення трудових обов'язків.

І якщо дотепер правове регулювання трудової дисципліни розвивалось в основному шляхом "вдосконалення" останнього блоку, то на етапі переходу до ринкової економіки ухил робиться на перші два. Тобто більш чіткої регламентації набувають взаємні права і обов'язки сторін трудових правовідносин і належне стиму-лювання отримує праця тих працівників, які чітко дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку.

Складність сучасної правової системи забезпечення трудо-вої дисципліни полягає в тому, що крім перерахованих дисциплі-нарних стягнень чинне законодавство передбачає понад двадцять інших правових заходів до порушників трудової дисципліни. Ці за-ходи передбачені великою кількістю нормативних актів колишньо-го СРСР, які продовжують діяти на Україні відповідно до Постано-ви Верховної Ради України від 12 вересня 1991р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР". Серед них можна назвати такі як позбавлення