даній ситуації ми маємо перед нами ситуацію, аналогічну реорганізації підприємства і, оскільки в законодавстві ми не маємо ніяких чітких норм, які б вирішували даний казус, то правомірно буде вирішити це питання за аналогією закону відповідно до п.7 ст.34 Закону України “Про підприємства в Україні” При перетворенні одного підприємства в інше допідприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.. Забезпечення зобов*язань дежавних підприємстввідбувається на загальних підставах, у відповідності до Цивільного кодексу України.
3.На сьогоднішній момент, згідно з п.3 Декрестом КМУ “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” – міністерствам та іншим підвідомчим йому органам виконавчої влади пряме втручання в господарську діяльність підприємств, що є в загальнодержавній власності забороняється. Але така стаття не гарантує забарону непрямого втручання в їх діяльність. Але у таких органів досить багато непрямих способів втручання в госродарську діяльність підприємств.
4. В юридичній літературі висловлювались думки з приводу того, що було би доцільніше, враховуючи досвід інших країн, якщоб управлінням комунальним майном здійснювали не всі місцеві ради, а виключно ради нижчої ланки місцевого самоврядування – сільські, селищні і міські ради, або хоча б обсяг майна перших був би обмежений. Проект концепції місцевого самоврядування//Місцеве самоврядування. 1-2№97. Передмова На думку автора, це положення є несприйнятливим для України, оскільки особливості конституційного права і розвитку держави взагалом такі, що на сьогоднішній день неможливо відібрати повноваження з управління комунальним майном у обласних і районних рад, як і неможливо їх обмежити, щоб призвело до неможливості виконання ними повноважень, які на них покладені за Конституцією України і Законами України.
При чому, на думку автора, не вірно трактувати наступне положення Конституції України : управління майном, що знаходиться в комунальній власності, покладено на територіальні громади безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування, - таким чиним, що ці повноваження можуть здійснювати лише сільські, селищні ради, оскільки обласні і районні ради також утворюються територіальними громадами безпосередньо.
ВИСНОВОК
Зробивши короткий аналіз законодавства України про державні і комунальні підприємства, хотілося б зазанчити, що викладені проблеми не менш важливі для держави, ніж проблеми ефективного законодавчого закріплення приватних підприємств чи господарських товариств. На жаль, не багато наукових пошуків ведеться у зв*язку з зазначеними проблемами. Хоча в країнах вже з остаточно сформованими інститутами державної та комунальної власності, питання ефективності розглянутих підприємств постає весь час, адже прибутковівсть саме цих видів підприємств дає змогу державі виконувати найбільш важливі свої функції, у тому числі і соціальні, адже коштів від таких підприємств у казну у процентному відношенні поступає більше, оскільки держава є власником майна цих підприємств. Це ні в якому разі не має розцінюватися, як надання пріорітету державній формі власності, але ж і вона потребує наукового дослідження і законодавчого врегулювання.
З усього вище сказаного випливає необхідність опрацювати і прийняти Верховній Раді наступні законопроекти: «Про управління об*єктами державної власності», «Про комунальні підприємства», де б були чітко закріплені повноваження з одного боку державних органів і місцевих рад , а з іншого – державних і комунальних підприємств.
ВІИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про власність» 7.02.1991
Закон України «Пропідприємства в Україні» 27.03.1991р.
Указ Президента України «Про врегулювання деяких питань, пов'язаних з процесом управління об'єктами державної власності» 4 липня 1998 року
Постанова Кабінету Міністрів України 5.10.91 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю»
Декрету Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992
України “Про місцеве самоврядування”21.05.1997
Цивільний Кодекс України.
Проект Цивільного Кодекусу України.
Цивільний Кодекс Російської Федерації.
Д Е К Р Е Т КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ«Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» 13.01.93
Венедиктов Вгосударственная социалистическая собственность.-М.-Л.,1948.-С.347.
Р.А.Майданик.О частно-правовых принцыпах регулирования хозяйственного управления государственной собственности в проекте гражданского кодекса Украины//Юридическая практика.-1997.-№19(53).-С.-5
Цивільне право-частина перша. Київ1997- «Вентурі»С.325
Миколенко Я.Ф. Государственные юридические лица в советском гражданском праве//Советское государство и право.-1951.-№7.-С.52.
С.І.Пересунько.Право державної власності в Україні.-Кіровоград(Єлисаветград)-1998.С.149.
ГальчинськийА.С. Основи економічних знань.-К.-1998
Шевченко Я.М. Право собственности в Украине.-К,1996.-С.С.22-28
Вінник О.Имущественная самостоятельность как необходимое условие для осуществления предпринимательской деятельности//Предпринимательство, хозяйство, право.-1997.-№3.-С.С.3-6.
Спасибо-Фатєєва І. Питання управління державною та колективною власністю//Предпринимательство, хазяйство, право.-1999.-№10.-С.9
Проект концепції місцевого самоврядування//Місцеве самоврядування.-1997.-№1-2..-С.С.33-41
Віче// 1998.- .№7 С7-20.