Коли обвинуваченого допитують спочатку в якості свідка, то одержані при такому допиті відомості не можуть бути використані в якості доказів. ППВСУ №10 від 7 липня 1995р. "Забезпечення права на захист".

Знайомитись з усіма матеріалами захисник може тільки після закінчення попереднього розслідування, до цього - лише з матеріалами що обгрунтовують обвинувачення (підозру) чи обрання запобіжного заходу до обвинуваченого. Ст. 218 КПК.

Захисник може брати участь у деяких слідчих діях:

На різних стадіях розгляду справи можуть бути різні адвокати. Це пов`язано з тим, що на практиці адвокати беруть доручення, як правило, на окремі стадії.

Дозвіл на побачення обвинуваченого з захисником після віддання обвинуваченого до суду видається судом на кожний раз окремо.

При ознайомленні з матеріалами справи обвинувачений і захисник мають перевірити чи підшиті і пронумеровані документи справи. Недодержання цього правила є істотним порушенням права на захист.

Протягом судового слідства адвокат має повністю використати свої права як захисника:

Під час судових дебатів захисник виконує судову промову, в якій він зобов`язаний викласти суду свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом`якшують його відповідальність, а також свою правову позицію щодо застосування кримінального закону та міри покарання, котру потім може змінити. Але в останній захисній промові позиція має бути чітка. Захисна промова має бути об`єктивною і сомостійною. Вона повинна грунтуватись лише на тих обставинах і матеріалах, що були розглянуті судом.

Дебати не можуть бути обмежені у часі, тобто обмеження у тривалості викладення захисником і підсудним обставин на свою користь забороняється.

Якщо обвинувачений захищає себе сам, то він повинен брати участь і у судових дебатах, які не обмежуються.

Раніше захисна промова будувалася за певною схемою:

Після оголошення вироку в суді адвокат повинен ознайомитись з протоколом судового засідання і запитати думку засудженого: чи бажає він оскаржити вирок. У випадку, коли адвокат бачить у вироку неправильну кваліфікацію чи правові помилки (якщо вони не на користь підсудного), то він зобов`язаний обов`язково подати касаційну скаргу. Але засуджений може відкликати касаційну скаргу захисника, якщо він не погоджується з викладеними в ній позиціями.

Обвинувачений має право на останнє слово.

Підсудному і захиснику надається деякий час для ознайомлення з протоколом судового засідання. Вони мають право вносити зауваження до нього протягом 3 діб. Якщо копію вироку було вручено не вчасно, або вчасно, але без перекладу на рідну мову обвинуваченого, то це є підставою для продовження цього строку.

Касаційна інстанція.

Про день розгляду справи в касаційній інстанції суд першої інстанції своєчасно повідомляє учасників судового процесу та прокурора. День і місце проведення справи повідомлаються пізніше. Участь захисника на цій стадії необов`язкова.

Захисником в касаційній інстанції може бути як "старий" адвокат, так і "новий". На цій стадії адвокат може або лише скласти касаційну скаргу або скласти скаргу і приймати участь у судовому розслідуванні в касаційному порядку.

Розгляд справи починається доповіддю одного з членів суду, який викладає суть справи і основні доводи скарги. Потім підсудний та його захисник дають пояснення. Після цих пояснень прокурор висловлює міркування щодо вироку у справі. Заслухавши пояснення учасників процесу і міркування прокурора суд виходить у нарадчу кімнату для винесення ухвали.

Висновки.

В роботі детально розглянуті теоретичні та практичні аспекти питання про забезпечення права на захист в кримінальному судочистві. Це право на захист стосується як обвинуваченого, так і, що дуже важливо, потерпілого. Бо, формально, захистом прав потерпілого займається багато осіб: його захисник, слідчі, прокурор. А іноді в результаті порушень процесуального порядку на етапах попереднього слідства та в судовому засіданні, обвинувачення не в змозі в повному обсязі довести вину підсудного (чим користуються захисники підсудного для оскарження та помякшення вироку), тим самим порушується право на захист потерпілого, але реалізується право на захист обвинуваченого. Тому неухильне додержання процесуальних норм на всіх етапах розгляду справи, якість попереднього слідства головні запоруки здійснення права на захист обох сторін процесу: як потерпілого, так і обвинуваченого. Роль захисника стояти на сторожі прав та інтересів свого клієнта, бути, так би мовити, відділом технічного контролю попереднього слідства та судового розгляду. Виходячи з цього, дуже важливим є рівень професійної кваліфікації захисника, тому що для контролю над процесом потрібно знати правила, які ним керують, до останьої коми та крапки.

Отже, обвинувачений та потерпілий мають право на захист і воно повинно забезпечуватися і виконуватися на високому рівні. Ми побачили чим забезпечується право обвинуваченого на захист, хто такий обвинувачений, його процесуальні права та обов`язки, його права щодо призначення і відмовлення від захисника, права та обов`язки захисника, їх участь у кримінальному процесі. Але ми ще зустрічаємо деякі розбіжності між законом і текстом Конституції, між тим, що написано і практикою. Це я і намагався показати в своїй роботі.

Використана література:

Сноски: