Незважаючи на деяку недосконалість пункту «д» Указу № 817, його перевага перед подібними нормативними актами Державної Податкової Адміністрації України незаперечно. Мова йде про те, що положення цього указу не передбачають ряд підстав для перевірок, що містяться в документах ДПАУ (наприклад, уже згадане проведення перевірок «у міру необхідності», передбачене наказом № 356; проведення перевірки при відшкодуванні з бюджету сум ПДВ, передбачене наказом ДПАУ «Про посилення контролю за проведенням установленого порядку відшкодування податку на додану вартість» від 25 березня 1998 р. № 139.

3. Повторні перевірки можуть проводитися в двох випадках:

- за рішенням вищестоящого контролюючого органа, якщо по

відношенню до посадових чи службових осіб контролюючого органу, що проводили планову чи позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності, почате службове розслідування чи порушено кримінальну справу;

В інших випадках вищестоящий контролюючий орган може за

власною ініціативою перевірити лише вірогідність висновків нижчестоящого контролюючого органа шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності чи висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом.

4. Оперативні перевірки передбачають перевірку об'єктів господарювання юридичних осіб, їхніх філій, відділень та інших відособлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи, чи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності з питань дотримання ними встановленого порядку розрахунків зі споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, грошових документів, лімітів готівки в касах і її використання при розрахунках за товари, роботи, послуги, наявності свідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій, торгових патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності і марок акцизного збору, а також обстеження будь-яких виробничих, складських, торгових та інших приміщень які використовуються як юридична адреса суб'єктів підприємницької діяльності чи для одержання доходів, сплати податку з реклами, збору за паркування автотранспорту, ринкового збору, курортного збору, збору за розміщення об'єктів торгівлі, неоподатковуваних платежів і з інших питань, обумовленим податковим законодавством, що виникають у ході оперативної перевірки.

Оперативна перевірка проводиться по окремих планах органів державної податкової служби в складі не менш двох посадових осіб при наявності службових посвідчень, особистих знаків і посвідчень на право перевірки об'єктів, розташованих на конкретній території.

5. Перевірки, проведені на прохання суб'єкта підприємницької діяльності, проводяться винятково на прохання самого суб'єкта підприємницької діяльності. Ніяких нормативних обмежень у термінах чи підставах для такого виду перевірок не існує. По їхніх результатах органи державної податкової служби можуть застосовувати штрафні санкції в повному обсязі.

Розділ VI

Перевірка підприємства

Як уже згадувалося відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» головною задачею податкових органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати в бюджет податків, зборів та інших платежів і внесків у державні цільові фонди, установлені законодавством України. Для цього податкові органи проводять усебічні перевірки фактів приховування і заниження сум податків і платежів, контролюють своєчасність представлення платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з нарахуванням податків та інших платежів, перевіряють вірогідність цих документів щодо визначення об'єктів оподатковування і нарахування податків та інших платежів, перевіряють законність валютних операцій, дотримання встановленого порядку розрахунків зі споживачами з використанням ЕККА, ТКК, ліміту готівки в касі і її використання для розрахунків за товари (роботи, послуги).

Документальні перевірки за вищевказаними питаннями проводяться податковими органами на всіх підприємствах незалежно від результатів їхньої діяльності, умов господарювання і форм власності в терміни, установлені графіком перевірки, і по переліку питань, затвердженому керівником відповідної податкової адміністрації.

Переходячи безпосередньо до аналізу проведених податковими органами перевірок, відзначимо, що перш ніж податковий інспектор приступить до ревізії, необхідно перевірити його посвідчення. Ненадання інспектором відповідних документів надає право платникові податків не допускати його до проведення перевірки. Ця норма закріплена в розпорядженні ДПАУ «Про посвідчення на перевірку» від 20 травня 1997 року №89-р. Посвідчення друкується на бланку державної податкової адміністрації і повинне бути зареєстроване в журналі видачі посвідчень на перевірку.

У посвідченні вказується дата видачі, назва підприємства, що перевіряється, терміни перевірки, посада і прізвище інспектора. Істотним є те, що посвідчення повинне бути виписане тільки на одного працівника податкового органа, у противному випадку (якщо посвідчення виписане на декількох що перевіряють) посвідчення можна вважати недійсним. Посвідчення на перевірку є дійсним тільки на час, зазначений у ньому.

Працівники без відповідно оформленого посвідчення не мають права брати участь у перевірках суб'єктів підприємницької діяльності.

Крім цього, що перевіряється суб'єкту підприємницької діяльності не можна забувати про журнал реєстрації перевірок, встановленому Указом № 817.

Порядок ведення журналу реєстрації перевірок затверджений наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10 серпня 1998 р. № 18 (щотижневик «Податки і бухгалтерський облік», № 43).

Журнал реєстрації перевірок ведеться суб'єктами підприємницької діяльності усіх форм власності з метою недопущення несанкціонованих перевірок. Представник контролюючого органа (не тільки ДПА) перед початком перевірки повинний обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, і поставити свій підпис. Відмовлення особи, що виконує перевірку, від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Журнал ведеться на добровільній основі з метою недопущення несанкціонованих перевірок.

Серед найбільш розповсюджених питань, що розглядаються при перевірці податковими органами, можна виділити наступні: