рівності і взаємності. Саме здійснення зовнішніх зносин і укладен-ім договорів за своїм механізмом належали до компетенції <у|)одних зборів і сенату. Спочатку сенат приймав послів і її» з ними попередні переговори, він же обговорював питан-ня про оголошення війни й укладання миру. Остаточне рішення з міжнародних питань виносили народні збори. Так, з народами, у дружбі з якими Рим був заінтересований, укладалися договори союзу, миру, дружби і гостинності. Проте в міру успіху римської зброї ставало дедалі більше нерів-ноправних договорів.
Забезпечення прав та інтересів іноземців, які перебували з Римі, здійснювалося на основі укоріненого в суспільстві і визнаного законом інституту гостинності. Римляни, безумовно, визнавали й неухильно додержувалися принципу дипло-матичної недоторканності. Взірцем вважалася поведінка Сципіона Африканського, якій відмовився порушити імунітет послів Карфагена у відповідь на ворожі дії стосовно послів римлян. Як тоді вважали, посли перебували під охоро-ною богів.
Період Римської імперії істотно відрізняється від періоду республіканського правління як у внутрішніх, так і в міжна-родних відносинах. Основна відмінність полягала в тому, що римський народ уже виконав свою історичну місію створен-ня єдиної держави. Римська імперія являла собою внутріш-ньо об'єднане утворення колись розрізнених його складових частин, між якими вже не було "міжнародних" відносин. Підкоривши своїй владі увесь стародавній світ, народ-заво-йовник зупинився у своєму суспільному і державному роз-витку, не зберігши того міжнародного значення, яке йому належало у попередню епоху.
Уявлення про міжнародні відносини давніх римлян буде неповним, якщо не проаналізувати питання про те, чи знали вони міжнародне право в сучасному розумінні прав та обов'язків, які виникають у відносинах між державами? Це потрібно з'ясувати тому, що чимало дослідників римського права вважають за можливе шукати у римських юристів від-повіді на спори, що виникають у міждержавних відносинах.
Список використаної літератури:
Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право.
Баскин Ю.Я., Фельдман Д.І. Історія міжнародного права.