поводженні адвоката і чесному відношенні до виконання обов'язків.
Адвокат у кримінальному процесі.
Адвокат - захисник підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. Підозрюваний - це особа, кіт затримали по підозрі в здійсненні прест чи до якого застосовані запобіжні заходи до винесення постанови про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43-1 КПК).
Обвинувачуваний - це особа, відносно кіт є досить доказів, кіт указують на здійснення прест, і на цій підставі слідчим винесена постанова про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43 КПК). Після передачі в суд обвинувачуваний наз підсудним, а після винесення вироку - засудженим чи виправданої.
Право зазначених осіб на захист включає як право захищатися від чи підозри обвинувачення, так і право на захист своїх особистих і имущ відносин. Функція захисту виникає одночасно з функцією обвинувачення і здійснюється паралельно з нею на всіх етапах руху кримінальної справи, поки існує обвинувачення.
Функцію обвинувачення в крим процесі здійснюють слідчі органи, прокурор, суспільний обвинувач, а також потерпілий, гражд позивач і їхні представники. Це - сторона обвинувачення.
Функцію захисту від підозри й обвинувачення осущ підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний і засуджений, їхній захисник, суспільний захисник, а також гражд відповідач і його представник. Це - сторона захисту.
Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог крим-процесс закону і явл однієї з найбільш розповсюджених основ для скасування чи вироків інших рішень у справі.
Забезпечення права підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного на захист полягає в тому, що закон: наділяє їх як учасників процесу такий совок процесуальних прав, використання кіт дозволяє їм особисто захищатися від чи підозри обвинувачення в здійсненні злочину, відстоювати свої задо інтереси; надає зазначеним особам право скористатися юр допомогою захисника; покладає на особу, кіт проводить дізнання, слідчого, прокурора, суддю і суд обов'язок до першого допиту особи роз'яснити йому право мати захисника і скласти про це протокол, надати можливість захищатися встановленими законом коштами від пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих і имущ прав (ст. 21 КПК).
Закон визнає участь захисника при проведенні дізнання, попереднього наслідку й у розгляді крім справи в суді першої інстанції обов'язковим, крім випадків добровільного відмовлення особи від захисника (ст. 45 КПК), причому є випадки, коли добровільне відмовлення від захисника не можливий (ч. 3 ст. 46 КПК). Це відбувається в справах: 1) осіб, які чи підозрюються обвинувачуються в здійсненні злочину у віці до 18 років; 2) про злочини осіб, які через своїх физ чи псих. недоліків (німі, глухі, сліпі) не можуть самі реалізувати своє право на захист; 3) осіб, кіт не володіють мовою, на які ведеться судочинство; 4) коли санкція статті, по якій кваліфікується злочин, передбачає страту; 5) при проведенні справи про застосування примусових мір медичного характеру.
Закон передбачає участь захисника в справі за згодою і по призначенню. За загальним правилом захисник допускається до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення і може, таким чином, брати участь у справі в стадії попереднього розслідування і у всіх судових стадіях крім процесу, включаючи стадію виконання вироку.
У трьох випадках захисник допускається до участі в справі і до пред'явлення обвинувачення:
у випадку затримки особи, підозрюваного в здійсненні злочину, чи застосування до нього запобіжного заходу у виді узяття під варту до пред'явлення обвинувачення - з моменту оголошення йому протоколу про чи затримку постанови про застосування цього запобіжного заходу, але не пізніше 24 годин з моменту затримки;
у справах про суспільно небезпечні діяння, зроблених особами в стані неосудності, а також про злочин осіб, які занедужали псих розладом після здійснення злочину, - з моменту одержання доказів про псих розладі;
у справах про суспільно небезпечні діяння, зроблених неповнолітніми, - з моменту ознайомлення неповнолітнього і його чи батьків осіб, кіт їх заміняють, з постановою про закриття справи і з матеріалами справи, а у випадку приміщення неповнолітнього в приймач-розподільник - не пізніше 24 годин з моменту приміщення (ч. 2, 3, 5, ст. 44 КПК).
Закон містить перелік обставин, кіт виключають участь у справі особи як захисника. Адвокат не має права прийняти доручення про надання юр допомоги у випадках, коли він у даній справі чи надає раніш надавав юр допомога особі, інтереси кіт суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, чи брав участь як слідчий, особа, кіт проводило дізнання, прокурор, суспільний обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, фахівець, представник потерпілого, цивільний позивач (відповідач), свідок, перекладач, зрозумілої, а також коли в чи розслідуванні в розгляді справи бере участь посадова особа, з кіт адвокат знаходиться в родинних відносинах (ч. 2 ст. 7 Закону про адвокатуру).
Повноваження адвоката на участь у процесі повинне бути підтверджено соотв свідченням, а також ордером про наявність чи угоди доручення на участь у справі.
Одним з найбільш діючих коштів, кіт дозволяє адвокату виконувати свої проф обов'язку в крим процесі, явл заява клопотань. З їхньою допомогою він доводить до зведення слідчого, прокурора і судна своя думка про доведеність обвинувачення, обґрунтованості кваліфікації, доцільності прийняття конкретних процесуальних рішень, сприяє збору, перевірці й оцінці доказів. Клопотання адвоката - це письмове чи усне його звертання в особам, кіт уповноважені здійснювати крим-процесс діяльність по доведенню і приймати рішення в справі, про здійснення цими особами дій, кіт входять у їхню компетенцію, спрямоване на захист прав і задо інтересів підозрюваного, обвинувачуваного, підсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання