В разі порушення строків розгляду претензії, чи залишення їх без відповіді господарський суд при вирішенні господарського спору має право стягти в дохід державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штраф у розмірі 2 процентів від суми претензії, але менше як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше як 100 розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Передбачений статтею 9 ГПК розмір штрафу зменшуватись не може. Оскільки розмір штрафу обчислюється із суми претензії, то за вимогами не майнового характеру цей штраф застосуванню не підлягає.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що відсутність витребуваних додаткових документів не перешкоджала розгляду претензії або ці документи безумовно повинні були знаходитись у другої сторони (наприклад, договір, платіжний документ тощо), однак боржник не дав відповіді по суті претензії чи порушив строк її розгляду, господарський суд вправі, незалежно від вирішення спору, застосувати до відповідача санкції, передбачені статтею 9 ГПК та покласти на нього повністю або частково державне мито (частина 2 статті 49 ГПК).

Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі. У відповіді на претензію зазначається:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства та організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю. Або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона, не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

г)перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінал документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, то через 20 днів після її отримання така відповідь є підставою для примусового стягнення заборгованості державного виконавчою службою в порядку, встановленому законом України “Про виконавче провадження”. До заяви про порушення виконавчого провадження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то додається також копія претензії.

Установи банку зобов’язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму. За необґрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми.

Якщо у відповіді на претензію не додержано вимог статті 8 ГПК, зокрема, коли претензію повністю або частково відхилено без наведення мотивів відхилення, без посилання на нормативні акти чи документи, на підставі яких претензія не може бути задоволена, заявникові не надіслані відсутні у нього документи, що обгрунтовують відхилення претензії, то порядок досудового врегулювання спору слід вважати порушеним з застосуванням наслідків, передбачених статтею 49 ГПК.

Якщо під час укладення певної категорії господарських договорів виникають розбіжності, то відповідно до ст.. 10 ГПК підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов’язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою. Стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення господарського суду.

Підприємство чи організація. Які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

2.4. Подання позовної заяви та її розгляд у господарських судах

Тема вжиття заходів досудового врегулювання до господарського суду подається позовна заява, формою і змістом, яка повинна відповідати статті 54 ГПК. Відповідно до неї позовна заява подається у письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

найменування господарського суду до якого подається позовна заява;

найменування сторін, їх поштові адреси, найменування і номери рахунків сторін і банківських установах;

документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності;

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

зміст позовних вимог, якщо позов подано до кількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з них;

виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення договорів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, законодавство на підставі якого подається позов;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Недодержання вимог щодо форми