У законодавстві немає такого терміну, як «перехресний допит», але його суть відображена в ч.1 ст. 304 КПК України: «Кожний учасник судового розгляду має право задавати свідкові додаткові запитання для з'я-сування або доповнення відповідей, даних на запитання інших осіб » [кпк].

Під перехресним розуміють допит, коли сторони, які бе-руть участь у справі, можуть почергово запитувати допиту-ваного про одну і ту саму обставину з метою перевірки, уточнення або доповнення його показань [Глов, с.183].

Игнатов Д.С. наголошує, що грамотний адвокат захисник використовує в своїй практиці прехресний допит. На його думку, перехресний допит—це вміння, використовуючи коректні прийоми, представити перед суддями в найбільш вигідному світлі ті дані, які містяться в показаннях свідків протилежної сторони, доповнити їх, якщо можливо, виясненням обставин, яких не торкнувся процесуальний противник, а також закласти основи для спростування цих показань, коли настане зручний момент [игнатов, с.13].

В юридичній літературі питання перехресного допиту є дискусійним в певних нюансах. М.С. Строгович вважає, що в та-кому допиті беруть участь тільки захисник і прокурор, а суд не може займати позицію однієї зі сторін [Строг, с.417]. Л.Е.Ароцкер притримується дещо іншої точки зору і вважає, що неприпустимо обмежувати кого-небудь з учас-ників у праві вести перехресний допит, спрямований на уточнен-ня, доповнення, конкретизацію відповідей, одержаних на запитан-ня будь-кого з учасників процесу або суддів [Ароц, с.21].

Перехресний допит дає широкі можливості для якнайповнішо-го дослідження обставин справи, заповнення прогалин у показан-нях, деталізації їх, конкретизації нечітких моментів. Він з більшим успіхом, ніж звичайний, дає змогу виявити суперечності у свідченнях, уточнити деталі і викрити допитуваного у даванні неправдивих показань. Перехресний допит ефективний в усіх ви-падках, коли в показаннях допитуваного є внутрішні суперечності, неточності, коли виникають сумніви в їх повноті, правдивості і правильності [Ароц, с.22].

Перехресний допит починається тільки після того, як свідок дасть показання у вільній формі і учасники процесу поставлять йому запитання. Черговість постановки питань при перехресному допиті різними учасниками процесу визначається порядком допиту, який встановлює КПК України. Роль суду полягає в спостереженні за тим, щоб запитання ставились послідовно, конкретно та чітко.

Ще одним специфічним різновидом судового допиту є шаховий допит, суть якого в тому, що при проведенні допиту однієї особи одночасно пропонуються питання до інших осіб про ті події, обставини і факти, про які йде мова в основному допиті. Метою такого допиту є спростування чи підтвердження показань інших осіб. На думку І.Гловацького, даний вид допиту полягає в тому, що під час свідчень свідка попутно йде те ж саме розпитування іншими особами, із метою перевірити чи підтвердити показання інших осіб [Глов, с.184].

Отже, шаховий допит відрізняється від перехресного за такими ознаками:

При шаховому допиті допитує один з учасників судового процесу, а в перехресному допит проводять багато осіб;

При шаховому допиті та сама обставина з’ясовується одним допитувачем у різних осіб, а при перехресному декілька допитувачів з’ясовують ту саму обставину в однієї особи [бедь, с.244].

В результаті проведеного нами анкетування тільки 27% адвокатів відповіли, що проводять шаховий допит в своїй практичній діяльності більш-менш регулярно. Л.Ароцкер стверджує, що шаховий допит може бути проведений тільки щодо тих осіб, які вже були допитані в судовому засіданні [Ароц, с.24]. Враховуючи вищезазначену обставину необхідно, щоб захисник заздалегідь продумав чи буде у нього потреба проводити шаховий допит, адже на практиці суди дуже часто відпускають додому свідків, які вже були допитані в судовому засіданні. Отже, головна відмінність шахового допиту від перехресного в тому, що при шаховому допиті одна і та сама обставина з'ясовується в різних осіб, а при перехресному кілька допитувачів з'ясовують одну і ту саму обставину в однієї особи [зейк, с.248].

Відповідно до ст.304 КПК України в судовому засіданні також може бути проведено додатковий чи повторний допит, а також очна ставка.

На судовому слідстві існує можливість проведення очної ставки між уже допитаними особами. Метою даної судової дії є усунення суперечностей між показаннями цих осіб. Визначати послідовність дачі відповіді на запитання є прерогативою суду, але на практиці використовується правило, за яким першим на запитання відповідає той, хто на думку допитувача дає правдиві показання. Це здійснюється з певним розрахунком: той, хто дає правдиві свідчення може позитивно вплинути на особу. Яка говорить неправду. Проте, про ефективність даного тактичного прийому судити досить складно. З дозволу головуючого допитувані особи можуть ставити запитання один одному.

Відповідно до вимог ст.306 КПК України, суд із власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді у випадках:

1) наявності істотних суперечностей між показаннями, які свідок дав на суді і під час досудового слідства або ді-знання;

2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.

Зазначений перелік випадків, в який оголошуються раніше дані показання свідка є вичерпним.

Після всього вищезазначеного зараз, на нашу думку, доцільно розглянути деякі аспекти допиту в суді потерпілого. Майже все те, що було сказано до допиту свідків стосується і потерпілого. Особливість полягає в тому, що, на відміну від свідка, потерпілих не попереджають про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань. Також, як учасник процесу потерпілий до його