1.Загальні положення рієлторської діяльності.
1.1. Поняття рієлторської діяльності.
Рієлторською діяльністю визнається підприємницька діяльність, яка здійснюється шляхом укладання угод щодо об’єктів нерухомого майна та прав на них або надання послуг у сфері реалізації прав на нерухоме майно.
Здійснення рієлторської діяльності в Україні дозволяється виключно особам, які отримали право на зайняття такою діяльністю в порядку, передбаченому цим Законом.
Рієлтори об’єднуються у незалежний самостійний орган професійного самоврядування – Рієлторську Палату України. Статус та повноваження Рієлторської Палати, порядок її функціонування визначається цим Законом та її Статутом.
1.2. Законодавче регулювання рієлторської діяльності
Рієлторська діяльність в Україні регулюється Конституцією, Цивільним кодексом цим Законом та іншими законодавчими актами України в частині, що не суперечить цьому Закону.
1.3. Рієлтор
Рієлтором може бути фізична особа, яка постійно проживає на території України, має вищу освіту, успішно склала кваліфікаційний іспит та отримала сертифікат про право на рієлторську діяльність.
Не може бути рієлтором особа, яка має судимість за умисний злочин, недієздатні або обмежено дієздатні особи.
Рієлтор має право на заняття рієлторською діяльністю з моменту зарахування на роботу до рієлторської фірми або з моменту його реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
1.4. Права рієлтора.
Рієлтор має право:
а) виступати суб’єктом цивільно-правових відносин, що виникли з приводу нерухомого майна,
б) виступати на ринку нерухомості від імені та в інтересах іншого учасника ринку нерухомості, якого він представляє на підставі договору.
в) отримувати плату за надані послуги;
г) отримувати, збирати, використовувати та поширювати інформацію про об'єкти нерухомого майна в межах, передбачених чинним законодавством України, якщо це не порушує інтересів власників цих об’єктів;
ґ) витребовувати та одержувати від підприємств, установ та організацій відомості та документи, які необхідні для здійснення рієлторської діяльності та забезпечення прав суб'єктів цивільно-правових відносин з приводу нерухомого майна;
д) входити до складу органів професійного самоврядування рієлторів;
е) вчиняти інші діяння, якщо це не суперечить чинному законодавству.
1.5. Обов'язки рієлтора.
Рієлтор зобов’язаний:
а)дотримуватись норм чинного законодавства та вимог професійної етики рієлтора при здійсненні рієлторської діяльності;
б) дотримуватися професійної таємниці щодо відомостей, які стали йому відомими у зв'язку зі здійсненням рієлторської діяльності;
в) надавати зацікавленим особам - суб'єктам ринку нерухомості об'єктивні відомості про нерухоме майно;
г) сприяти мінімізації фінансових ризиків учасників ринку нерухомості;
ґ) відмовити у здійсненні рієлторської діяльності у випадку, якщо таке здійснення порушує права або шкодить інтересам третіх осіб;
д) виконувати інші обов’язки, передбачені Конституцією України, Цивільним кодексом, цим Законом, іншими актами законодавства, рішеннями Рієлторської Палати України та договорами, якщо це не суперечить цьому Закону.
2.Повноваження рієлторської палати України.
Рієлторська Палата України є єдиним загальнодержавним представницьким органом професійного самоврядування рієлторів України. Створення інших органів самоврядування рієлторів не допускається
Діяльність Рієлторської Палати України регулюється цим Законом, іншими актами чинного законодавства України в галузі професійного самоврядування та Статутом Рієлторської Палати України.
Для виконання функцій, покладених на Рієлторську Палату України, вона може створювати незалежні госпрозрахункові організації, спеціалізовані підприємства та установи.
Матеріальне забезпечення діяльності Рієлторської Палати України здійснюється за рахунок джерел, незаборонених чинним законодавством України.
Рієлторська палата України:
а) здійснює контроль за дотриманням суб’єктами рієлторської діяльності норм чинного законодавства та вимог професійної етики рієлторів;
б) розробляє і визначає стандарти та нормативи, які є обов'язковими для всіх суб'єктів рієлторської діяльності, в тому числі Кодекс професійної етики рієлтора;
в) призначає представників до складу Кваліфікаційної комісії рієлторів;
г) веде Реєстр рієлторів;
ґ) веде Реєстр суб'єктів рієлторської діяльності;
д) розробляє і реалізує програми професійної підготовки рієлторів;
е) розробляє методичні та рекомендаційні матеріали щодо рієлторської діяльності;
є) вносить до органів державної влади пропозиції щодо нормативно-правового регулювання рієлторської діяльності та ринку нерухомості;
ж) представляє рієлторів України у міжнародних відносинах;
з) здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством та її Статутом.
3.Порядок видачі та припинення дії сертифікатів на право здійснення діяльності з нерухомістю.
Для отримання права на рієлторську діяльність особа, що має намір нею займатися, зобов’язана пройти сертифікацію, яка полягає у визначенні її кваліфікаційного рівня.
Для визначення кваліфікаційного рівня осіб, які мають намір займатися рієлторською діяльністю, Кваліфікаційна комісія рієлторів проводить кваліфікаційний іспит. Іспит проводиться в разі необхідності, але не рідше ніж раз на три місяці при наявності заяв. Порядок проведення іспиту та оцінки його результатів встановлюються спеціальним положенням, яке затверджується Міністерством юстиції України за поданням Рієлторської Палати.
За результатами складеного іспиту Кваліфікаційна комісія рієлторів приймає рішення про видачу (продовження дії) чи відмову у видачі (продовженні дії) сертифікату про право на рієлторську діяльність. Міністерство юстиції на підставі рішення Кваліфікаційної комісії протягом тижня видає особам, які отримали позитивну оцінку за результатами іспиту, сертифікати про право на рієлторську діяльність.
Термін чинності сертифікату про право на рієлторську діяльність складає 3 роки.
Рієлтори, які мають намір продовжувати рієлторську діяльність після закінчення терміну дії сертифікату про право на рієлторську діяльність, можуть продовжити дію сертифікату на термін від 5 до 10 років якщо вони займалися рієлторською діяльністю протягом останніх двох років і ними не було допущено порушень чинного законодавства при здійсненні цієї діяльності.
Для продовження дії сертифікату про право на рієлторську діяльність рієлтор зобов’язаний скласти кваліфікаційний іспит з питань, у регулюванні яких відбулись зміни з моменту складання попереднього кваліфікаційного іспиту.
Витрати Кваліфікаційної комісії та Міністерства юстиції на сертифікацію компенсуються за рахунок осіб, які мають намір отримати сертифікат про право на рієлторську діяльність чи продовжити його дію, у розмірах, що встановлюються Положенням про Кваліфікаційну комісію рієлторів.
Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, мають право повторно складати його не раніше, ніж через рік після відмови у видачі сертифікату про право