(або навіть усіх). Наприк-лад, ст. 189 КпАП установлює відповідальність за пору-шення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут, використання, облік, збері-гання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особа-ми, відповідальними за дотримання цих правил.
Проступком буде і порушення тільки правил обліку або тільки правил збереження, і тільки правил використання розмножувальної техніки, і порушення всіх названих пра-вил разом. У цій статті ми зустрічаємося, крім того, з аль-тернативою предметів проступку: у ній йдеться про норми, що регламентують дії щодо поліграфічного устаткування, розмножувальних апаратів, шрифтів, матриць.
Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єди-ні ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному перелічується кілька варіантів ознак. Найчастіше ця особливість в описі ознак обумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зіст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов'язано з прагненням нормотворчих органів заощадити нормативний матеріал і за-мість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ.
5. Описові табланкетні (відсильні). Описові склади ціл-ком розкривають зміст і суть діяння, що визнається адмі-ністративним правопорушенням. Наприклад, дрібне хулі-ганство (ст. 173), розлиття спиртних напоїв на виробницт-ві (ст. 179), завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (ст. 183), навмисне псування паспорта або втрата його через необачність (ст. 198).
Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. На-приклад, порушення правил адміністративного нагляду (ст. 187), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156), порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92).
Крім названих, в основу класифікації складів адмініст-ративних правопорушень можуть бути покладені й інші критерії. За такою ознакою суб'єктивні сторони, як форма вини, проступки можуть бути поділені на навмисні і не-обережні, а за ознакою мотиву поведінки — на корисливі і некорисливі тощо.