Реферат на тему:
Рецепщя римського права у Східній Європі
Передумови рецепіції Римського права у Вiзантiйській iмперiї. Систематизация Юстинiана. Дигести та Iнституцiї: Загальна характеристика. Базилiки як друга спроба рецепцп Римського права. Рецепції Римського права у «пiслявiзантiйський» перiод
Звертаючись до питань значения и ролi Римського приватного права у Вiзантiї, насамперед необхiдно дати характеристику економiчних, полiтичних та духовних процесiв, що обумовили необхiднiсть звернення до надбань Римського приватного права.
Треба враховувати, зокрема, що складовими внутрiшньої полiтики iмператора Юстинiана I були: проведен-ия адмiнiстративних реформ; здiйснення економiчних заходiв, спрямованих на збiльшення товарообiгу та пожвавлення виробництва; обмеження земельної власностi;
провадження єдностi вiри та вiросповiдання тощо. Це знайшло вiдображення у лiквiдацiї останнiх республiканських iнституцiй, посиленнi одноособової влади iмператора у авторитарнiй державi, що спиралась на величезний, централiзований апарат управлiння. Окремi законодавчi акти iмператора спрямовуються проти великих землевласникiв, вплив котрих iнодi переростае у полiтичну владу, що протирiчить iмператорським уявленням вiдносно призначення державної влади. Разом з тим, обмеження щодо великих землевласникiв супроводжуються за-ходами по заохоченню розвитку дрiбного землеволодшня (наприклад, шляхом встановлення податкових пiльг).
До цього слiд додати, що досить активно проводилась полiтика заохочення до освоения нових земель, а також до заселения земель, якi ранiше були освоєнi, але потiм залишеш. Ця полiтика, в свою чергу, тягла сощальну диференцiацiю та розклад сiльської громади у вiзантiйському селi.
Що стосуеться боротьби Юстиніана за єднiсть вiри та вiросповiдання, то однозначної оцiнки вона не отримала: деякi дослiдники вважають, що шклування про справи церковш вiн взагалi ставив понад усi iншi — оцiнюють його ортодоксальшсть у цьому питаннi вельми критично.
Втiм, тут головним для Юстиніана було те, що вiн розглядав релiгiю як пiдгрунтя соцiальної та єтнiчної єдностi, опору полiтичної влади, внаслiдок чого видав значну кiлькiсть. указiв (декретiв), спрямованих на регулювання вiдносин у цiй сферi.
У радянськiй романiстицi широкого поширення набула точка зору, згiдно з якою Юстинiан звернувся до кращих зразкiв Римського права та провiв його систематизащю з таких мотивiв: намагаючись врятувати рабовласницький спосiб виробництва шляхом створення сильного и жорсткого законодавства, здатного утримувати шдвалини рабовласницької iмперiї, утримувати в покорi рабiв, що часто повставали i розхитували пп; маючи на метi ство-рення дисциплiнованого и слухняного чиновництва, наведення порядку у судах и надання усш iмперiї єдиної та стрункої правової основи; пристосування до умов Вiзантiї положень Римського права, як найбiльш досконалої системи права, яка грунтуеться на приватшй власностi. Крiм того, шдкреслювалось, що за допомогою систематизацiї Юстинiан мрiяв вiдтворити колишню єдину Римську iмперiю.
Бiльшiсть «не радянських» романiстiв звичайно нехтувала згадкою про намагання класу рабовласникiв зберегти iснуючий суспільний лад, обмежуючись такими моти-вами, як необхiднiсть впорядкування iснуючих норм, узгодження положень нормативних актiв, прийнятих у рiзний час, забезпечення правової стабiльностi тощо.
Маючи таке розмаїття думок, спробуємо дати вiдповiдь на запитання: що ж дiйсно було чинниками систематизащйнах робiт пiд час правлiння Юстиніана i чому Юстинiан звернувся до Римського права як тезаурусу матерiалу цих робiт?
Вiдповiдь на цi питания слiд шукати, ощнюючи «надзавдання», яке ставив перед собою Юстиніан, починаючи сисетматизацінйі роботи: через єдине право як один з феномешв сусшльного життя, як єлемент культури прокласти шлях до вiдновлення Римської iмперiї.
Саме цим пояснюеться звернення до багатств Римсь-кого приватного права, принциповий пiдхiд до органiзацiї систематизацiйних робiт.
Щоб опшити результати систематизацiї Юстинiана, треба звернутися до пї перебiгу та змiсту нормативних актiв, створених у кiнцевому пiдсумку.
Першим за часом було отворено Кодекс, який являв собою звiд iмператорських конституцiй. Спочатку малось на метi лише впорядкувати конституцiї, якi накопичились за останнi сто рокiв, але потiм Юстиніан змiнив пiдхiд, визначивши завдання бiлып широко: не лише обробка законодавства за останш столiття, але и перегляд вже iснуючих кодифiкованих актiв (кодексiв).
В лютому 528 року Юстиніан видав єдикт, котрим оголосив склад комiсiї, а також визначив завдання останньої. Вона мала обробити матерiали, якi увiйшли до Кодексу Теодосiя, виключити з нього те, що застарiло, а також доповнити його законодавчими актами бiлып пiзнього перiоду.
Кодекс другого, виправленого, видання був опублiкований I8 листопада 534 року i набрав чинностi 29 грудня того ж року.
Кодекс мiстить близько 4600 конститущй, починаючи з Адрiана. Найбiльша кiлькiсть з них наложить Адрiану — I200, Северам — 880, Юстиніану — 400. Усi конституцiї, що увiйшли до його видання, набули сили, тi ж, якi з ньо-го були вилучені, втратили чиннiсть.
Кодекс Юстиніана подiлено на I2 книг. Впадає в око значний обсяг матерiалу, який стосуеться питань приват-ного права. Йому вiдведено книги з 2 по 8 (сiм з дванадцяти, тобто бiлыпе половини загальної кiлькостi). 9 книга присвячена криминальному праву, 1012 — адмiнiстративному.
При вивченнi результатов систематизаци Юстинiана бiлыиої уваги, з точки зору, засвоення положень репепцiї Римського права у Вiзантiї вимагають Дигести та Iнституцiї. Це пояснюеться тим, що саме в них було збережено дух i засади Римського приватного права.
Концепщю створення Дигест було визначено у конституцiї Юстинiана вiд I5 грудня 530 року «Deo auctore».
Згiдно з нею усiм авторитетам в галузi права минулого мала надаватись однакова увага — нiхто не визнаеться кращим або гiршим у всiх питаннях, але деякi кращi у тому чи iншому. «I не судiть про те, що е кра-щим i бiльш справедливим за бiлыпiстю авторитетiв, бо думка одного и гiршого може переважити у якомусь питанш думки багатьох i бiльш високих...» Крiм того, у старих роботах можна було робити скорочення та замiну застарiлих термiнiв
