в середньому 1,5 злочини, то в 1999-2001 рр. – 2.
Ситуація є ще гіршою через високу неукомплектованість ряду служб. В таких службах як карний розшук та слідство кількість зареєстрованих злочинів в розрахунку на одного співробітника збільшилась на 6 одиниць. Найбільше зросло навантаження на співробітників чергових частин. Якщо в 1986 р. було зареєстровано 89 злочинів на одного співробітника даної служби, то в 1999 р. – 144.
З кожним роком зростає обсяг роботи по перевірці заяв та повідомлень про злочини. Причому, якщо заява або повідомлення не підтвердились, то витрати часу на їх перевірку, які бувають досить значними, до загального навантаження не зараховуються.
Перенавантаження негативно впливає на якість роботи співробітників ОВС. Великий обсяг призводить до неможливості виконання всіх правових та методичних вимог до процедури розкриття та розслідування злочинів, зниження його якості. Створюються умови для розповсюдження таких явищ як штучне обмеження інформації про злочини, що фактично скоюються, безвідповідальне ставлення до виконання функціональних обов’язків, які є надмірними та нечітко визначеними.
За результатами дослідження, що проводяться науково-дослідним інститутом НАВСУ, обсяг робіт, які виконуються працівниками основних служб і підрозділів згідно з функціональними обов’язками, значно перевищує науково обгрунтовані нормативи. Коефіцієнти навантаження по основних службах складають: оперуповноважений карного розшуку – 1,49 (майже у 1,5 рази більше норми), слідчий – 1,4, інспектор підрозділу БЕЗ – 1,38, дільничний інспектор міліції – 1,29.
22.4. Затримки виплат заробітної плати в ОВС збереглись і в 2001 р. Якщо на вищих рівнях системи вони є незначними за часом і практично не впливають на ставлення до служби, то на рівні горрайміськорганів ситуація є значно гіршою. Тут затримки виплати заробітної плати сягають декількох місяців і вкрай негативно позначаються на відношенні особового складу до виконання свої обов’язків, сприяють розповсюдженню в ОВС корупційної діяльності.
Якщо врахувати дуже невеликі можливості співробітників ОВС щодо отримання додаткових заробітків, то можна стверджувати, що затримки виплат заробітної плати – один з важливих факторів руйнування професійного ядра та відтоку кадрів з ОВС.
22.5. Рівень матеріально-технічного забезпечення діяльності ОВС по боротьбі зі злочинністю залишається недостатнім. Це особливо гостро відчувається в невеликих містах та сільській місцевості. Такі складові матеріально-технічного забезпечення як автомототранспорт, зв’язок, криміналістичне обладнання, комп’ютери, засоби індивідуального захисту, озброєння, ще не відповідають сучасним вимогам. Це не може не позначитися на якості правоохоронної діяльності ОВС.
До факторів криміногенного характеру в даній сфері належать:
- надто різке омолодження начальницького складу ОВС в цілому та в окремих службах;
- зменшення питомої ваги осіб зі стажем роботи понад 10 років, переважання серед співробітників провідних служб осіб, що працюють в них до 5 років;
істотне зниження рівня юридичної освіти;
зростання некомплекту та відток кадрів;
збільшення навантаження на працівників провідних служб;
затримки виплат заробітної плати;
недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення діяльності ОВС.
Чинниками позитивного характеру виступають:
підвищення рівня дисципліни та законності;
оптимізація структури ОВС, вдосконалення форм та методів їх діяльності;
покращання показників діяльності щодо розкриття злочинів.
ІІ. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ В 2001 РОЦІ
1. Рівень злочинності та його динаміка
В 2001 р. було зареєстровано 558716 злочинів, на 3% менше в порівнянні з показником минулого року. Можна констатувати збереження тенденції зменшення кількості зареєстрованих злочинів, що спостерігається останні чотири роки.
Таблиця 19
Динаміка кількості злочинів, зареєстрованих в Україні
Показники | 1997 | 1998 | 1999 | 2001
Кількість зареєстрованих злочинів | 617262 | 589208 | 575982 | 558716
+/- у % до попереднього року | - 3,8 | - 4,5 | - 2,2 | - 3
Коефіцієнт злочинності у розрахунку на 100 тис. населення | 1208 | 1164 | 1137 | 1103
+/- у % до попереднього року | - 2,7 | - 3,6 | - 2,3 | - 3
Кількість виявлених осіб, що скоїли злочини | 339530 | 337908 | 330067 | 316995
+/- у % до попереднього року | - 0,3 | - 0,5 | - 2,3 | - 4
Коефіцієнт злочинної активності у розрахунку на 100 тис. населення | 665 | 667 | 651 | 626
+/- у % до попереднього року | + 1,1 | 0,3 | - 2,4 | - 3,8
З числа виявлених осіб притягнуто до криміна-льної відповідальності | 281164 | 284264 | 272236 | 268463
+/- у % до попереднього року | - 0,2 | 1,1 | - 4,2 | -1,4
Частка від загальної кількості виявлених осіб (у %) | 82,8 | 84,1 | 82,5 | 84,7
З числа виявлених осіб звільнено від криміна-льної відповідальності | 58366 | 53644 | 57831 | 48532
+/- у % до попереднього року | - 0,7 | - 8,1 | 7,8 | - 16,1
Частка від загальної кількості виявлених осіб (у %) | 17,2 | 15,9 | 17,5 | 15,3
Аналогічна тенденція була характерна і для інших загальних показників рівня злочинності. Так, коефіцієнт злочинності в розрахунку на 100 тис. всього населення України склав 1103 (- 3% в порівнянні з показником минулого року).
Зменшилась, як і в попередні роки, кількість виявлених осіб, що скоїли злочини. В 2001 р. було виявлено 316995 таких осіб, що на 4% менше показника минулого року. Коефіцієнт злочинної активності у розрахунку на 100 тис. населення знизився з 665 до 626 у 2001 р. (- 5,8% за 1997-2001 рр.). Слід зазначити, що темп зменшення кількості виявлених осіб вдвічі більший ніж темп зменшення кількості зареєстрованих злочинів, що може стати причиною деякого зниження проценту розкриття злочинів в наступному році.
В 2001 р.