певним чином зменшити соціальне навантаження на інфраструктуру міст і позитивно вплинути на криміногенну ситуацію в країні.
Отже, в соціальній сфері до криміногенних факторів можна віднести:
зменшення реальних грошових доходів населення;
низький рівень оплати праці ряду категорій працівників;
зростання долі осіб з невисоким рівнем доходів та різку поляризацію населення за цим показником;
зростання маргіналізації частини населення;
зростання кількості безробітних;
неконтрольовану міграцію осіб з країн СНД та зарубіжних країн.
До факторів, що позитивно впливають на криміногенну ситуацію, належать:
скорочення рівня заборгованості з соціальних виплат;
поступове формування забезпеченого прошарку населення - середнього класу;
висока трудова активність населення;
зменшення чисельності населення вікових груп молодше працездатного та працездатного віку;
початок зворотної міграції з міст в сільську місцевість.
Політико-правова сфера
12 Політична ситуація в суспільстві
12.1. В процесі виборів Президента України був виявлений високий рівень політичної єдності в суспільстві та вагома підтримка курсу економічних реформ. За діючого Президента України Л.Д.Кучму проголосувало 15,9 млн. громадян або 56,3%, що брали участь у голосуванні. На його користь висловились понад половина виборців, що голосували, в 14 регіонах країни.
Цей результат не тільки підвищує рівень легітимності влади, але й свідчить про формування в суспільстві політичної більшості, яка дотримується ідеї стабільності та поступової розбудови розвинутої ринкової економіки, правової демократичної держави, боротьби із злочинністю та підвищення рівня законності в країні.
12.2. В суспільстві, в тому числі під час президентської компанії, спостерігалось дотримання усіма політичними силами правових, цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів, утримання від силових форм протистояння.
В 2001 р. політичний процес відбувся в межах правового поля, страйковий рух мав в основному економічний характер, не було зафіксовано факти дестабілізації соціально-економічної ситуації в регіонах. Цей чинник позитивно впливає не тільки на формування політичної єдності в суспільстві, але й сприяє підвищенню в країні рівня цивілізованості і культури, нормального соціально-психологічного клімату і, відповідно, покращанню криміногенної обстановки.
13. Рівень державного управління
13.1. Спостерігається низький рівень авторитета влади, особливо місцевої, падіння дисципліни, розповсюдження корупції. Результати практичної діяльності свідчать про неналежне відношення представників влади до виконання своїх обов’язків, недостатній рівень їх компетентності та моральні якості. Про це ж свідчать і результати опитування населення.
Досить серйозною проблемою для країни є корупція. Більше половини опитаних представників бізнесових кіл відмічають, що їм відомі випадки вирішення питань в державних органах за допомогою хабара. За оцінкою міжнародних експертів, рівень корупції в Україні є дуже високим. Корупція називається іноземними урядовцями та бізнесменами як одна з основних причин відсутності належного обсягу інвестицій в економіку країни.
Послаблення авторитету влади, розповсюдження корупції мають своїм наслідком поширення антисуспільних форм поведінки, руйнацію поваги до закону, розповсюдження злочинності, в тому числі таких її небезпечних видів як організована та економічна злочинність.
13.2. Недостатня ефективність системи державного управління, втрата належного контролю за багатьма соціально-економічними процесами проявляються в багатьох сферах суспільного життя - управлінні державним господарським комплексом, приватизації, зовнішньоекономічній діяльності. Значна кількість державних рішень приймається на основі хибної інформації або невірного аналізу, є нереальними та не виконуються. Послаблена система контролю за виконанням таких рішень.
Значна частина органів місцевого самоврядування слабо впливає на економічні та соціальні процеси на відповідних територіях. Спостерігається низький рівень знань посадовими особами вимог законодавства, недостатність контролю місцевих рад за діяльністю їх виконавчих комітетів, що нерідко створює умови для зловживань та злочинів.
Загальним недоліком значної кількості державних службовців всіх рівнів є неготовність працювати в умовах ринку, зловживання старими, адміністративними методами роботи, поширення неправових зв’язків з лобістськими групами, у тому числі - антисуспільного характеру.
14. Стан правової бази
14.1. За визнанням більшості господарників та правників економічне законодавство України має досить серйозні недоліки. Це стосується правового регулювання таких сфер як оподаткування, приватизація, зовнішньоекономічна діяльність, реєстрація суб’єктів підприємництва та контроль за їх діяльністю. Для нормотворчості в цих сферах характерна безсистемність, невиправдана множинність актів різних рівнів, наявність великої кількості прогалин, протиріч та неузгодженостей.
За оцінками правоохоронців, недоліки в економічному законодавстві досить часто створюють сприятливі умови для злочинної діяльності в сфері господарювання.
14.2. Істотним чинником впливу на криміногенну ситуацію в країні може стати прийняття нових Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України. Можна припустити, що в Кримінальному кодексі буде переважати процес декриміналізації, тобто скасування кримінальної відповідальності за ряд діянь, що не становлять великої суспільної небезпеки. Внаслідок цього кількість злочинів може зазнати досить істотного скорочення.
Що стосується Кримінально-процесуального кодексу, то його прийняття може вплинути на криміногенну ситуацію не відразу, але за характером це імовірно буде вплив, спрямований на певне скорочення рівня злочинності. Це може статися за рахунок нормативного закріплення більш обгрунтованих та диференційованих процедур розгляду заяв про злочини в залежності від ступеня їх тяжкості, встановлення нових строків проведення розслідувань тощо.
14.3. Позитивний вплив на розвиток підприємництва в цілому, і малого підприємництва зокрема, має прийняття Указів Президента України щодо дерегулювання підприємницької діяльності та встановлення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва. Прийняття цих указів має позитивне значення не тільки для розвитку економіки, але й сприяє виходу частини підприємців з тіні, зниженню рівня економічної злочинності.
Серед політико-правових факторів до криміногенних слід віднести:
низький рівень авторитету влади, особливо місцевої, падіння дисципліни, розповсюдження корупції;
недостатню ефективність системи державного управління, втрату контролю за багатьма соціально-економічними процесами;
серйозні недоліки економічного законодавства України.
Антикриміногенними чинниками в цій сфері є:
високий рівень політичної єдності в суспільстві та вагома підтримка курсу економічних реформ на президентських виборах;
дотримання усіма політичними силами правових цивілізованих форм вирішення політичних конфліктів, утримання від екстремістських дій;
прийняття нових Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України;
закріплення нормативних положень щодо вдосконалення