Законодавець в ст. 4 ЦК України прямо зазначає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати з дій гро-мадян і організацій, які хоч і не передбачені в законі, але в силу загальних засад і змісту цивільного законо-давства породжують цивільні права і обов'язки.

Зміни в політичному житті й недоліки законодавчої техніки також сприяють тому, що окремі суспільні відносини залишаються поза полем правового регулю-вання.

Під прогалиною в праві звичайно розуміють випадки, коли певні суспільні відносини потребують правового регулювання, але воно не передбачене конкретним за-коном, правовою нормою.

Засобом усунення прогалин є правотворчість: при-йняття нових норм або редагування застарілих. Але суди не можуть чекати, поки прогалину в праві усуне законодавець, і не надавати захисту інтересам грома-дян і організацій, посилаючись на відсутність норма-тивної бази.

Вихід полягає в тому, що суду надається право розг-лядати такого роду справи за допомогою аналогії.

Аналогія закону і аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені в ст. 11 ЦПК Ук-раїни: "В разі відсутності закону, який регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України".

Перший вид аналогії ( за відсутності закону, який регулює спірні відносини) носить назву "аналогія зако-ну", другий (за відсутності і закону, який регулює спірні відносини, і закону, який регулює подібні до спірних відносини) — "аналогія права".

Аналогія закону має місце, якщо:

1) відносини, щодо яких виник спір, за своїм харак-тером потребують цивільно-правового регулювання;

2) ці відносини не регулюються якимись конкретни-ми нормами права;

3) вирішення спору, який виник, не можливе, вихо-дячи із засад і змісту законодавства;

4) є закон, який регулює схожі відносини і який мо-же бути застосований за аналогією.

Вирішуючи справу шляхом використання аналогії за-кону, суд повинен не лише послатися на конкретну норму закону, а й обґрунтувати, чому він вважає можли-вим її застосувати. В певних випадках законодавець з метою "нормативної економії" сам вказує на необхід-ність застосувати аналогічний закон. Так, до договору міни застосовується ціла низка норм (статей), які регу-люють відносини, що виникають за договором купівлі-продажу. В проекті ЦК України передбачено, що до відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами щодо контрактації, застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу і правила про договори поставки, якщо інше не передбачено догово-ром, законом або іншими правовими актами.

Зустрічаються і більш суттєві прогалини в законі. В ньому бувають відсутні не лише прямі норми, але й ана-логічні. Такі прогалини заповнюються за допомогою аналогії права. При використанні аналогії права необхід-но зазначати, якими засадами і змістом цивільного за-конодавства суд керується, оскільки без такого деталь-ного аргументування рішення суду вважається необгрун-тованим.