3. У цивільному праві застосовуються два види стро-ків позовної давності: а) загальні; б) спеціальні. Загальні строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності встановлений у три роки і не залежить від суб'єктного складу відносин.

Спеціальні строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки порів-няно із загальними можуть бути або скороченими, або продовженими.

Скорочені строки позовної давності тривалістю у шість місяців поширюються на вимоги:

1) про стягнення неустойки (пені, штрафу);

2) про недоліки проданих речей;

3) що випливають з поставки продукції неналежної якості;

4) про явні недоліки в роботі, виконаній за догово-ром підряду;

5) про недоліки в роботі, виконаній за договором по-бутового замовлення;

6) до позовів, що випливають з перевозки вантажів, пасажирів і багажу, які пред'являє перевізник.

Для позовів про приховані недоліки в роботі, вико-наній за договором підряду, строк позовної давності встановлений в один рік. Винятком з цього .правила є договір підряду на будівництво житлового будинку, коли однією із сторін є громадянин, — тут строк позовної да-вності загальний — три роки.

За деякими вимогами скорочені строки позовної да-вності встановлені в транспортному законодавстві. Так, відповідно до ст. 388 Кодексу торговельного мореплавст-ва України (КТМУ), до вимог, що виникають із догово-ру морського перевезення вантажу, незалежно від того, здійснюється перевезення у каботажному чи закордон-ному сполученні, застосовується річний строк позовної давності.

Дворічний строк позовної давності застосовується до вимог, що виникають з договорів перевезення пасажирів і багажу, фрахтування судна без екіпажу, фрахтування судна, буксирування, морського страхування, угод, укладених капітаном судна в силу наданих йому зако-ном прав, здійснення рятувальних операцій (ст. 398 КТМУ).

У законодавстві передбачені й випадки, коли строк позовної давності встановлено більш продовжений порі-вняно із загальним строком. Так, ст. 76 Закону України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку" передбачає, що право на подання позову про відшкоду-вання радіаційної шкоди, заподіяної майну чи навколи-шньому середовищу, діє протягом десяти років із мо-менту заподіяння шкоди.

3. ПРЕТЕНЗІЙНІ, ПРИСІКАЛЬНІ, ГАРАНТІЙНІ ТА ІНШІ СТРОКИ

Претензійні строки — це встановлений законом строк, протягом якого сторона, право якої порушено, зобо-в'язана перед тим, як звернутися з позовом до арбітраж-ного суду, направити порушникові претензію. Мета пре-тензійного порядку — звільнити судові органи від розг-ляду спорів, які можуть бути врегульовані сторонами са-мостійно в доарбітражному порядку.

Залежно від підстав та категорії спору розрізняють строки пред'явлення та розгляду претензій.

Чинне законодавство не обмежує потерпілу сторону часом звернення з претензією, окрім випадків, передба-чених у транспортному законодавстві. Щодо загальних строків розгляду претензій, то вони встановлені у ст. 7 АПК України. Претензія підлягає розглядові протягом одного місяця від дня її отримання. Якщо ж обов'яз-ковими для сторін правилами чи договором передбачене право перевірки забракованої продукції (товарів) під-приємством-виготовлювачем, то претензії, пов'язані з якістю та комплектністю, розглядаються протягом двох місяців.

Щодо претензій до перевізника, то вони повинні бу-ти пред'явлені протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів чи премій — протягом 45 днів. Перевіз-ник зобов'язаний розглянути претензію протягом трьох місяців, а претензію по перевозці, здійснюваній перевіз-никами різних видів транспорту по одному документу, — протягом шести місяців, і претензії про сплату штрафу чи премії — протягом 45 днів.

При порушенні строків розгляду претензії чи зали-шенні її без відповіді арбітражний суд може стягнути з порушника штраф у розмірі 2% від суми претензії. Якщо ж позивач звертається з позовом до арбітражного суду і не подає доказів того, що ним вживалися заходи доарбі-тражного врегулювання спору, то арбітр відповідно до п. 7 ст. 63 АПК України повертає заяву без розгляду для усунення допущених порушень.

Строки оперативного захисту порушених прав. Зако-нодавство, практика, наука цивільного права дозволяють захищати порушене суб'єктивне право власними одно-сторонніми діями і без звернення до юрисдикційного органу. Це, зокрема, має місце при застосуванні опера-тивно-господарчих санкцій.

Так, при порушенні зобов'язань контрагентом по-терпіла сторона може відповідно на це відреагувати: ска-сувати знижки з ціни, які надавалися: відмовитися від оплати неякісної продукції, яку поставщик поставив;

відмовитися від поставки продукції, строк поставки якої прострочений, і нарешті, в односторонньому порядку (як передбачено Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення) розірвати договір.

Але застосування заходів оперативного виливу по-винно бути пов'язане з необхідністю дотримання сторо-нами певного порядку й строків, що встановлюються законом чи договором. Так, при односторонньому розі-рванні договору поставки (наприклад, якщо поставщик поставляє неякісну продукцію) відповідно до Положення про поставку необхідно, щоб недобросовісна сторона договору була письмово повідомлена про це за місяць.

Присікальиі або преклюзивні строки. Це також строки здійснення суб'єктивних цивільних прав, і вони, як і строки позовної давності, мають на меті усунення неви-значеності у правовідносинах. Хоча законодавець не ко-ристується терміном "присікальні строки", він широко вживається у цивільно-правовій науці.

На відміну від строків позовної давності присікальні строки — це строки існування прав та обов'язків, на них не поширюються загальні правила щодо зупинення, пе-рерви чи поновлення строків позовної давності.

Закінчення строку позовної давності позбавляє сто-рону захисту суб'єктивного цивільного права в примусо-вому порядку через суд, але це не виключає можливості, що відповідач, незважаючи на закінчення строків позов-ної давності, добровільно виконає покладені на нього обов'язки. Закінчення ж присікального строку припиняє існування самого права, оскільки присікальні строки, за загальним правилом, не можуть бути продовженими, поновленими, зупиненими.

Присікальні строки передбачені різними статтями ЦК.

Так, до присікальних строків