Чинним законодавством всі результати творчої діяль-ності визнані товаром. Вони можуть бути об'єктом будь-яких цивільних угод. В умовах ринкової економіки це має істотне значення, оскільки результати творчої діяль-ності в такий спосіб стають об'єктами цивільного оборо-ту і створюють власний ринок духовної і науково-технічної продукції. Суб'єктами цих відносин, як і май-нових, можуть бути як громадяни, так і юридичні особи й держава.

Особисті немайновї відносини регулюються цивільним правом, якщо інше не передбачене законодавчими акта-ми, або не випливає із суті особистого немайнового від-ношення. Наприклад, захист честі, гідності, ділової ре-путації громадян і юридичних осіб, охорона інтересів громадянина, зображеного в творах образотворчого мис-тецтва, немайнових інтересів авторів щоденників, запи-сок і листів. До таких відносин слід віднести право гро-мадян на особисте життя і здоров'я, особисту свободу, таємницю листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, свободу совісті, право на недоторканність особи тощо.

Ці відносини мають абсолютний характер.

Блага, про які йдеться, невід'ємні від особи, як носія індивідуальних рис, мають соціальну цінність, об'єктив-ний характер. Візьмемо, наприклад, захист честі і гіднос-ті громадян. Честь — це соціальна оцінка особистості, її (особистості) об'єктивна суспільне визначена власти-вість, якість. Гідність — відображення цієї властивості в свідомості її носія (іншими словами, самооцінка особис-тості, яка відображає оцінку суспільну). Без об'єктив-ного прояву особистих немайнових благ їх не можливо захистити в судовому порядку.

Зрозуміло, що виключного переліку всіх немайнових благ у Цивільному кодексі бути не може. В цьому зако-нодавчому акті закріплюються лише основні з них. Вод-ночас звертає на себе увагу той факт, що чинне цивільне законодавство містить незначну кількість правових норм, що регулюють особисті немайнові відносини, які не пов'язані з майновими (ст. 7 ЦК України). Без сумні-ву, це стоїть на заваді охорони особистих інтересів і прав громадян.