Реферат на тему:
Функції і принципи цивільного права
Термін "функція" походить від латинського слова functia, яке означає виконання, здійснення. Вважається, що функції права поряд з методом правового регулювання і принципами права становлять правові категорії, які ві-дображають основні елементи змісту сучасного права і характеризують його в цілому.
Функції цивільного права — це напрями впливу циві-льно-правових норм на суб'єктів права.
Цивілістична наука, цивільне законодавство, практи-ка розрізняють такі функції цивільного права: регулятив-ну, охоронну, попереджувально-виховну та попереджуваль-на стимулюючу,
Функції права досить часто зводять до тієї чи іншої мети, яку, ставить перед собою законодавець, запрова-джуючи ту чи іншу правову норму або приймаючи пев-ний законодавчий акт.
Говорячи про функції тих чи інших норм цивільного права, на наш погляд, слід перш за все з'ясувати прак-тичну придатність цих правових норм. Ті норми, які ре-алізуються або можуть бути реалізованими, слід віднести до правових норм, які функціонують. І навпаки, ті нор-ми, що не придатні до застосування, не можна вважати такими, що функціонують.
Слід розрізняти матеріальне і формальне здійснення цивільного права.
Матеріальне здійснення права — це його фактичне функціонування, яке залежить від потенційної придат-ності і узгодженості матеріальних положень права. Здій-снення норми права визначається станом суспільного життя, вимогами часу, характером населення держави та іншими матеріальними чинниками,
Формальне здійснення права — це процес застосу-вання абстрактної норми до конкретного випадку. Чим простіший пошук необхідної для застосування норми права і надійніший його результат, тим краще функціонує норма, тим краще вона виконує свою функ-цію, і навпаки.
Під принципами цивільного права розуміють основні за-сади, в яких втілені корінні, найхарактерніші риси цього права. Керуючись принципами права, законодавець прово-дить удосконалення цивільного законодавства, врегульо-вує ті суспільні відносини, які раніше цивільним правом не регулювалися. Становлення і розвиток цивільного права базується як на загально-правових принципах, так і на спеціальних.
Загально-правові принципи визначаються в Консти-туції України'. Вони поширюються на всі галузі права.
До спеціальних слід віднести такі принципи:—
створення рівних умов для розвитку всіх форм вла-сності та їх захисту;—
закріплення рівності прав і обов'язків суб'єктів
цивільного права;—
поєднання інтересів особи і суспільства;—
матеріальної зацікавленості суб'єктів цивільно-правових відносин;—
трудового характеру створення і примноження до-ходів суб'єктів цивільно-правових відносин;—
недопущення такого здійснення цивільних прав, яке б суперечило їх призначенню;—
захисту цивільних прав від будь-яких порушень та інші.
Принцип створення рівних умов для розвитку всіх форм власності та для їх захисту. Цей принцип дістав закріп-лення в ст. ст. 2, 3, 4, 48 Закону України "Про влас-ність". Він полягає в тому, що всі форми власності в державі є рівними. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особи можуть мати майно на праві спільної власності. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права влас-ності та забезпечує їм рівні умови захисту права власності,
Принцип закріплення рівності прав і обов'язків суб'єк-тів цивільного права. Втіленням цього принципу в зако-нодавстві є, наприклад, п. 5 ст. 4 Закону України "Про власність'*, в якому говориться, що власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Принцип поєднання інтересів особи та суспільства. В Україні проголошується право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання (п. 2 ст. 1 Закону України "Про власність"). Кожен громадя-нин має право у відповідності із законодавством України користуватися природними об'єктами для задоволення власних потреб і зобов'язаний охороняти землю, повіт-ряний простір, водні та інші ресурси, сприяти їх віднов-ленню як першооснов свого життя і життя суспільства (п.п, 4, 5 ст. 10 Закону України "Про власність").
Принцип матеріальної зацікавленості суб'єктів цивіль-но-правових відносин. Цей принцип має своє втілення в нормативному положенні, згідно з яким власникові на-дається право на свій розсуд володіти, користуватися й розпоряджатися належним йому майном. Використову-ючи майно для здійснення господарської та іншої незабороненої законом діяльності, він, зокрема, може пере-давати його безоплатно або за плату у володіння і корис-тування іншим особам (ст. 4 Закону України "Про влас-ність"),
Принцип трудового характеру створення і примноження доходів суб'єктів цивільно-правових відносин. Праця гро-мадян є основою створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності як на доходи від участі у суспільному виробництві, від індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, так і на май-но, одержане внаслідок успадкування або укладення ін-ших угод, не заборонених законом (ст. 12 Закону Украї-ни "Про власність").
Принцип недопущення здійснення цивільних прав, яке б суперечило їх призначенню. Цей принцип дістав своє ві-дображення в ст. 5 ЦК України, яка встановлює, що "цивільні права охороняються законом, за винятком ви-падків, коли вони здійснюються в суперечності з при-значенням цих прав". У п. 6 ст. 4 закону "Про влас-ність" зазначено, що у випадках і в порядку, встановле-них законодавчими актами України, діяльність власника може бути обмежена та припинена. Одним із способів позбавлення права власності є передбачене законодавст-вом безоплатне вилучення (конфіскація) майна у влас-ника за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду чи іншого компетентного органу як санкція за вчинення правопорушення (п. 4, ст. 55 Закону України "Про влас-ність").
Принцип захисту цивільних прав від будь-яких право-порушень. На підставі цього принципу носієві цивільних прав надається можливість застосування до правопору-шника засобів примусового впливу. При цьому можли-вість застосування таких засобів потрібно розуміти не лише -як можливість звернення до компетентних органів з вимогою захистити порушені права. Принцип захисту цивільних прав включає:—
можливість уповноваженої особи самостійно вико-ристати дозволені законом
