В залежності від моменту виникнення угод, угоди по-діляються на консенсуальні й реальні. Для укладання консенсуальної угоди достатньо погодження волі учасників угоди, В момент, коли узгодження воль проведено від-носно всіх суттєвих умов (а в передбачених законом ви-падках ще й належним чином оформлене), угода вважає-ться укладеною. З цього моменту у її сторін виникають відповідні права і обов'язки. Так, за договором купівлі-продажу покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього повну грошову суму. Права і обо-в'язки сторін цього договору виникають з моменту його укладання. Більшість угод є консенсуальними. Для укла-дання реальної угоди одного волевиявлення (узгодження воль) сторін недостатньо. Потрібно також вчинити фак-тичні дії (наприклад, передачу майна). Лише після вчи-нення фактичних дій угода вважається укладеною. Якщо консенсуальні угоди виконуються, то реальні - здійсню-ються. Наприклад, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або речі, визначені родовими ознака-ми, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Права і обов'язки сторін договору позики виникають не з моменту його укладання, а з моменту передачі речі.

За значенням підстав для дійсності угоди останні по-діляються на каузальні і абстрактні. Під підставою угоди розуміють її юридичну мету. Наприклад, договір майно-вого найму дає можливість наймачеві одержати чужу річ у тимчасове користування за плату, а за договором дару-вання дарівник передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Ці угоди, а також більшість інших є каузальними, оскільки мають на меті досягнення певного правового результату. Угода, в якій відсутня мета, тобто підстава укладання, може бути визнана недійсною. Якщо, напри-клад, у борговій розписці не визначено мету, тобто не-має пояснення, чому А. видав розписку В., то така роз-писка не повинна мати юридичної сили. В абстрактній угоді допускається замовчування мети угоди. Прикладом абстрактної угоди може слугувати вексель. Належним чином оформлений вексель зберігає юридичну силу не-залежно від того, чи виконані ті зобов'язання у зв'язку з якими він був виданий.

У період становлення ринкових відносин все біль-шого значення набувають біржові угоди. Біржовими на-зиваються угоди, укладені членами біржі між собою без-посередньо чи через своїх представників на біржових торгах, про взаємну передачу прав і обов'язків відносно майна, яке допущено до обігу на біржі в строки і поряд-ку, встановлені статутом біржі і правилами біржової торгівлі.

До біржових угод застосовуються загальні правила про відповідні договори (купівлі-продажу, комісії то-що). Але біржовими статутами можуть бути передба-чені й інші умови біржових угод, які складають комер-ційну таємницю сторін і не підлягають розголошенню без їх згоди.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові угоди поділяються на:

- угоди з реальним товаром, які укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару. Різновидність такої угоди - бартерна угода;

- ф'ючерсні угоди - це угоди, що передбачають пере-дачу акцій або товару та виплату грошової суми через визначений строк після укладання угоди за ціною, вста-новленою в угоді. Ф'ючерсні угоди, як правило, уклада-ються з метою страхування угод з реальним товаром;

- угоди з цінними паперами.

Спори, пов'язані з укладанням біржових угод, роз-глядаються в біржовому арбітражі, рішення якого може бути оскаржене в суді або арбітражі.