Реферат на тему:
Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
Сторона, право якої порушено, може звернутися в юрисдикційний орган протягом певного, встановленого зако-ном, часу за захистом порушеного права, Але обставини можуть скластися так, що позивач у зв'язку з умовами, які від нього не залежали, не зміг вчасно звернутися до суду. Законодавець враховує такі об'єктивні обставини і допускає в законі зупинення перебігу строків позовної Давності.
Звичайно, таке зупинення означає, що в строк позо-вної давності не зараховується той проміжок часу, про-тягом якого особа не мала можливості звернутися з по-зовом.
Перелік обставин, які є підставою для зупинення стро-ку позовної давності, наводиться у ст. 78 ЦК України:
1) надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (не-переборна сила). Законодавець наводить основні ознаки, які дають змогу вважати ту чи іншу обставину неперебор-ною. До них належать: а) надзвичайність обставин; б) невідворотність обставин за даних умов; в) такими об-ставинами виступають саме події. Надзвичайність озна-чає відсутність закономірностей у розвитку події. На-приклад, тривалий снігопад у Криму. Невідворотність означає, що саме за цих умов настання події неможливо було відвернути (тобто за звичайних умов її можна було б відвернути). Непереборною силою виступає саме по-дія, тобто такий юридичний факт, настання якого не залежить від волі людей.
Прикладами непереборної сили можуть бути руйнівні природні явища - повінь, шторм, буревій, землетрус і т.п. явища, які об'єктивно зробили неможливим подан-ня позову (у зв'язку з проведенням аварійних, рятуваль-них робіт тощо).
Питання про те, чи можна до непереборної сили за-рахувати й хворобу, якщо вона тривалий час перешко-джала особі звернутися до суду, є дискусійним. Заува-жимо, що інститут добровільного представництва дає змогу особі захищати свої інтереси у тих випадках, коли вона захворіла; якщо ж вона визнана недієздатною, то її інтереси представляє законний представник. Якщо строк позовної давності пропущений саме через хворобу пози-вача, то суд може врахувати хворобу позивача як обста-вину, що дозволяє поновити пропущений строк позовної давності;
2) встановлена законодавством відстрочка виконання зобов'язань (мораторій). Мораторій може бути оголоше-ний у зв'язку з різними надзвичайними подіями, викли-каними складним міжнародним становищем, неординар-ними громадськими явищами. Мораторій може мати як загальний, так і спеціальний характер, бути поширеним як на певну територію, так і на певний вид зобов'язань. Загальні мораторії в нашій країні не оголошувалися на-віть за важких умов Великої Вітчизняної війни; часткові ж мораторії мали місце. Так, під час війни була встанов-лена відстрочка для стягнення заборгованості по грошо-вих зобов'язаннях державних та кооперативних органі-зацій, що перебували на тимчасово окупованій території.
Підставою для запровадження часткового мораторію щодо сільгосппідприємств була засуха 1963 р. На почат-ку 80-х років постановою уряду від відповідальності за сплату штрафів були звільнені заводи, які не виконали зобов'язань по поставці продукції у зв'язку з тим, що не були забезпечені металом тощо;
3) однією з підстав зупинення перебігу строків позов-ної давності є перебування позивача чи відповідача в лавах Збройних Сил України, які переведені на військовий стан. Якщо ж громадянин у мирний час призваний до війсь-ка — це не є підставою зупинення строків позовної дав-ності, оскільки він має можливість звернутися до суду через представника.
Окрім загальних підстав зупинення позовної давнос-ті, передбачених ст. 78 ЦК України, є й інші, які перед-бачені певними статтями кодексу та деякими норматив-ними актами.
За позовами про відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті, перебіг строку позовної давності зупиняється. зверненням по-терпілого або непрацездатних осіб, які перебували на його утриманні чи мали на день смерті право на одер-жання від нього утримання, а також дитини, яка наро-дилася після його смерті, до відповідного органу із за-явою про призначення пенси або допомоги — строк зу-пиняється до призначення або відмови в призначенні.
Ще одна підстава зупинення перебігу строку позов-ної давності передбачена ст, 392 КТМУ. При загальній аварії право на позов виникає у вантажоодержувача від дня видачі вантажу. В тих випадках, коли потрібно про-вести розрахунки по загальній аварії, тобто розподілити збитки між судном, фрахтом та вантажем відповідно до їх вартості, перебіг строку позовної давності зупиняється з моменту винесення постанови про наявність загальної аварії і до одержання диспаші (тобто, розрахунку по розподілу загальної аварії) зацікавленою особою.
Всі інші обставини не є підставою для зупинення пе-ребігу строків позовної давності. Так, якщо складання розрахунку аварії на морі є підставою для зупинення пе-ребігу строку позовної давності, то такі самі обставини, пов'язані з аварією наземного транспорту (наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення джерел підвищеної небезпеки), не зупиняє перебіг строків позо-вної давності. І строк позовної давності в таких випадках починається не від дня винесення вироку суду чи поста-нови слідчих органів за фактом автотранспортної приго-ди, а від дати завдання збитків, причому час, потрібний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент відліку строків позовної давності (див. п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16 квітня 1993 р. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирі-шенні господарських спорів").
У ЦК Російської Федерації (ст. 202) передбачена ще одна обставина, яка є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності: призупинення дії закону чи іншого нормативного акта, який регулює відповідні від-носини.
Від зупинення строків позовної давності потрібно відрізняти зупинення провадження по справі в органах суду. Справа в тому, що інколи вже почате провадження в суді з об'єктивних причин не