1/3, а онуки за правом представлення — по 1/6. Цю колізію в літературі пропонується вирішувати на ко-ристь спадкування як утриманця.
Якщо онук чи правнук, перебуваючи на утриманні спадкодавця, набуває право спадкування як утриманець, то він не може бути позбавлений цього права і повинен закликатися до спадщини як утриманець, незалежно від того, чи живий його родитель, чи ні. Вибір підстав спад-кування в такому випадку не повинен мати місце, так як це б обмежувало правоздатність спадкоємця.
В проекті нового ЦК України передбачено значно розширити коло спадкоємців за законом. До числа спад-коємців за законом пропонується включати осіб не лише за ознакою родинних чи сімейних зв'язків, а й за озна-кою членства у сім'ї. І якщо перша і друга черга спадко-ємців у порівнянні з чинним законодавством змін не зазнала, то до третьої черги включені особи, які були членами сім'ї спадкодавця за умови, що прожили з ним не менше п'яти років. У четверту чергу право на спадку-вання за законом одержать рідні дядько та тітка, у п'яту — утриманці, в шосту — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості включно.
Значне розширення кола спадкоємців за законом практично позбавить державу права на так звану виморо-чну спадщину, тобто майно, яке залишилося після смерті громадянина за відсутності спадкоємців за заповітом і спадкоємців за законом.
За чинним законодавством спадкове майно перехо-дить у власність держави у таких випадках:—
якщо спадкоємець заповів все своє майно або його частину державі;—
якщо спадкоємці відмовилися від спадщини на ко-ристь держави;—
якщо всі спадкоємці відмовилися від спадщини або не прийняли її у встановленому порядку;—
якщо заповідана лише частина майна, а спадкоєм-ці за законом відсутні;—
якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за зако-ном, ні за заповітом.