Місце інвестиційного права в системі права України

В системі норм права України, що регулюють інве-стиційну діяльність, є норми різних галузей права: дер-жавного, адміністративного, цивільного, фінансового, зе-мельного, трудового, кримінального та інших галузей. Це пояснюється тим, що процес інвестування складний за своїм правовим характером, його суб'єкти вступають у різного роду суспільні відносини. Такий предмет правово-го регулювання як інвестиційна діяльність має міжгалу-зевий характер.

Так, норми конституційного права визначають за-гальний правовий статус і загальні засади діяльності іноземних громадян та осіб без громадянства на території України. У Конституції України (ст. 35) зазначено, що іноземним громадянам та особам без громадянства в Ук-раїні гарантуються'передбачені законом права та свободи. Аналіз змісту Закону України «Про правовий статус іноземців» визначає основні права іноземців, серед яких і право на інвестиційну та підприємницьку діяльність. Іноземці мають право займатися в Україні інвестиційною, а також зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності, передбаченими законодавст-вом України. При цьому, що надзвичайно важливо, вони мають такі ж права і обов'язки, як і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції та законів України.

Однією з галузей права та законодавства, які також використовуються як засіб державного управління іно-земними інвестиціями є адміністративне право та зако-нодавство. Це пояснюється широтою такої форми дер-жавної діяльності, як державне управління. В адміністра-тивному законодавстві виділяються нормативні акти, які містять загальні норми, що регулюють процес управління, та нормативні акти, дія яких обмежується більш вузькими рамками, зокрема нормативні акти, що регулюють дер-жавне управління інвестиційною діяльністю. До групи нормативних актів, що містять спеціальні норми, якими регламентуються суспільні відносини в сфері державного управління інвестиційною діяльністю входять, наприклад, Концепція регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки (затверджена Поста-новою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995р. № 384), положення про міністерства та відомства, (в тій частині, де вони безпосередньо визначають функції кон-кретних міністерств та відомств по державному управ-лінню інвестиційною діяльністю) та інші.

Значну роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграє цивільне право. Його норми, що стосуються рег-ламентації інвестиційної діяльності в Україні містяться у Цивільному кодексі України та у ряді цивільно-правових законів України: «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товари-ства» та ін.

Ряд аспектів інвестиційної діяльності регулюється яормами фінансового права. Це такі, як державне інвес-тування, бухгалтерський облік, звітність, митне, подат-кове та валютне регулювання інвестиційних відносин.

Суспільні відносини, що виникають у результаті здійснення інвестиційної діяльності регулюються також нормами земельного права. Зокрема, придбання інвесто-рами майнових прав на землю та інші природні ресурси має свої особливості і регулюється Земельним кодексом України, Лісовим кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра та іншими законо-давчими актами.

Певне місце у регулюванні інвестиційної діяльності на території України займають також норми трудового пра-ва, які знаходять відображення у Кодексі законів про працю України та інших законодавчих та підзаконних нормативних актах.

Важливого значення в регулюванні інвестиційної ді-яльності набувають норми кримінального права, оскільки останнім часом значно зросла кількість злочинів в еко-номічній та фінансово-кредитній сфері. Так, згідно з Кримінальним кодексом України до злочинів проти дер-жави відносяться виготовлення або збут підроблених гро-шей чи цінних паперів, порушення правил валютних опе-рацій, приховування валютної виручки. Також кримі-нальне законодавство встановлює відповідальність за вчи-нення злочинів проти державної, колективної власності та власності громадян, господарських злочинів.

Відомо, що будь-яке законодавство — це сукупність законів та підзаконних актів, які є формою вираження правових норм. Саме в них, як в юридичних джерелах, закріплюються норми права, що за предметом та методом правового регулювання об'єднуються в рамках відпо-відних галузей права. Відмінність між галузями законо-давства та галузями права полягає в тому, що перші явля-ють собою сукупність законів та підзаконних актів, які є формою зовнішнього вираження правових норм, а дру-гі — це сукупність правових норм, що регулюють певне коло суспільних відносин.

Структура права є структурою змісту, а структура за-конодавства — структурою форм права. Це, в свою чергу, дозволяє зробити висновок щодо того, що система зако-нодавства є похідною від системи права. Проте, завдяки спільному елементу — правовим нормам — існує тісний зв'язок між системою права та системою законодавства. Іноді цей зв'язок настільки тісний, що ці дві системи співпадають. Такий зв'язок спостерігається, наприклад, між такими галузями права та законодавства, як цивільна, кримінальна,трудова.

Поряд з цим, слід зазначити, що система законодавст-ва, її окремі галузі не завжди співпадають із системою права та її галузями. Окремі галузі законодавства можуть виражати лише окрему підгалузь або декілька правових інститутів галузі права, а в ряді випадків можуть станови-ти лише групу суміжних правових інститутів кількох галу-зей права.

Не завжди структура галузей права кореспондує галу-зям законодавства. Існують комплексні нормативні маси-ви та галузі законодавства, що охоплюють норми декіль-кох галузей права. До такої галузі законодавства можна віднести господарське право.

Норми інвестиційного права закріплені в законо-давстві різної галузевої належності (конституційному, ад-міністративному, фінансовому, цивільному, криміналь-ному та ін.). Таким чином, можна зробити висновок щодо того, що інвестиційне право має комплексний, міжгалу-зевий характер.

На нашу думку, при визначенні місця в системі права Ук-раїни, інвестиційне право не може претендувати на ви-ділення в окрему галузь або підгалузь права, хоч в юридичній літературі робляться спроби обгрунтування інвестиційного права як самостійної галузі права '. Така думка є спірною, оскільки предмет регулювання в даному випадку має між-галузевий характер, як у відношенні до галузей права, так і у відношенні до галузей законодавства.