науково-технічні зони — спеціальні (вільні) економіч-ні зони, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досяг-нення нової якості економіки через стимулювання фун-даментальних і прикладних досліджень, з подальшим впровадженням результатів наукових розробок у вироб-ництво. Вони можуть існувати у формі регіональних ін-новаційних центрів-технополісів, районів інтенсивного наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, науково-виробничих парків /технологічних, дослідницьких, промислових, агропарків/, а також ло-кальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;

туристсько-рекреаційні зони — вільні економічні зо-ни, які створюються в регіонах, що мають багатий при-родний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності в тому числі із залученням іноземних інвесторів/у сфері рекреа-ційно-туристичного бізнесу;

банківсько-страхові /офцюрні/ зони — це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здій-снення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний ста-тус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслугову-ють лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здій-снюється за межами України;

зони прикордонної торгівлі — частина території дер-жави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спроще-ний порядок перетину кордону та торгівлі.

Крім вищезазначених, в Україні можуть створювати-ся спеціальні (вільні) економічні зони інших типів, а також комплексні спеціальні /вільні/ економічні зони, які поєд-нують у собі риси та елементи зон різних типів.

2. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних) економічних зон

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Вер-ховною Радою України за ініціативою Президента Ук-раїни, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад на-родних депутатів України та місцевої державної адміні-страції.

У разі створення спеціальної (вільної) економічної зо-ни за ініціативою Президента України або Кабінету Мі-ністрів України відповідне рішення може бути прийнято лише після одержання письмової згоди відповідної місце-вої Ради народних депутатів України та місцевої держав-ної адміністрації, на території якої передбачається розта-шувати спеціальну (вільну) економічну зону.

У разі коли ініціатива у створенні спеціальної (вільної) економічної зони належить місцевим Радам народних депутатів та місцевим державним адміні-страціям, вони подають відповідну пропозицію Кабі-нету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України повинен розглянути пропо-зицію про створення спеціальної (вільної) економічної зони у шестидесятиденний строк від дня її надходження і подати висновок з цього питання до Верховної Ради Ук-раїни.

Пропозиції щодо зміни статусу і території спеціальної (вільної) економічної зони подаються в порядку, передба-ченому цим Законом для створення спеціальної (вільної) економічної зони.

Документи про створення спеціальної (вільної) еко-номічної зони повинні містити:

а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адмі-ністрації з клопотанням про створення спеціальної (віль-ної) економічної зони (у разі створення спеціальної (віль-ної) економічної зони за їх ініціативою) або письмову зго-ду відповідних місцевих Рад народних депутатів і місцевих державних адміністрацій, на території яких має бути роз-ташована спеціальна (вільна) економічна зона (у разі створення спеціальної (вільної) економічної зони за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України);

б) проект положення щодо її статусу та системи управ-ління, офіційну назву спеціальної (вільної) економічної зони;

в) точний опис кордонів спеціальної (вільної) еко-номічної зони та карту її території;

г) техніко-економічне обгрунтування доцільності ство-рення і функціонування спеціальної (вільної) економічної зони;

д) проект закону про створення конкретної спеціаль-ної (вільної) економічної зони.

Інші документи вимагатися не можуть.

Техніко-економічне обгрунтування доцільності ство-рення спеціальної (вільної) економічної зони має включа-ти обгрунтування:*

мети, функціонального призначення та галузевої спрямованості її діяльності;*

етапів розвитку із зазначенням часу їх здійснення;*

ступеню розвитку виробничої і соціальної інфра-структури, інфраструктури підприємництва та можли-вості їх розвитку в майбутньому;*

вихідного рівня розвитку економічного, наукового та іншого потенціалу з урахуванням специфічних умов її створення;*

рівня забезпеченості кваліфікованими кадрами;*

обсягів, джерел та форм фінансування на кожному етапі її створення і розвитку;*

режиму ціноутворення, оподаткування, митного ре-гулювання, валютно-фінансового та кредитного механізму.

Спеціальна (вільна) економічна зона вважається лікві-дованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено Верховною Ра-дою України.

Спеціальна (вільна) економічна зона може бути лікві-дована Верховною Радою України до закінчення строку, на який її було створено, за поданням Президента Ук-раїни або Кабінету Міністрів України.

Питання щодо доцільності продовження строку функ-ціонування спеціальної (вільної) економічної зони або її дострокової ліквідації може бути передано для вивчення до комісії незалежних експертів, створюваній Верховною Радою України.

Верховна Рада України повинна розглянути подані пропозиції та у тримісячний строк від дня подання зазна-ченої пропозиції винести відповідне рішення. Спеціальна (вільна) економічна зона вважається ліквідованою з мо-менту прийняття відповідного закону її ліквідації.

Для вирішення майнових та інших питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної (вільної) економічної зони, вре-гулювання фінансових відносин між органом господарсь-кого розвитку і управління та суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони Кабіне-том Міністрів України створюється ліквідаційна комісія, яка набуває усіх повноважень щодо управління спеціаль-ною (вільною) економічною зоною до моменту остаточно-го вирішення всіх питань, пов'язаних з ліквідацією спе-ціальної (вільної) економічної зони.

3. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами

Структура, функції та повноваження органів управ-ління спеціальної (вільної) економічної зони визнача-ються залежно від її типу, розмірів, кількості працівників та (або) мешканців на території спеціальної (вільної) еко-номічної зони.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території спеціальної (вільної) економічної зони з урахуванням спе-цифіки її статусу, визначеної законом про її створення.

Органами управління спеціальних (вільних)