МЗС України в межах своїх повноважень приймає на основі й у виконання діючого законодавства накази, організує і контролює їхнє виконання, а в разі потреби приймає разом з іншими центральними органами виконавчої влади загальні акти.

МЗС України здійснює свої повноваження безпосередньо і через дипломатичні представництва України за кордоном, консульські установи України за кордоном, представництва України при міжнародних організаціях, представництва МЗС України на території України, організації й установи, що входять у сферу його керування.

Для погодженого рішення питань, що відносяться до повноважень МЗС України, у ньому створюється колегія. Члени колегії МЗС України затверджуються Кабінетом Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Міністра закордонних справ України.

До системи МЗС входять: дипломатичні представництва, консульські установи, постійні представництва України при міжнародних організаціях, представництва МЗС в Україні, а також установи й організації, пов’язані з підготовкою, перепідготовкою, підвищенням кваліфікації кадрів.

Органами МЗС України за кордоном є дипломатичні представництва України, консульські установи, місії України за кордоном.

Дипломатичне представництво України – це постійно діюча установа України за кордоном, покликана підтримувати офіційні міждержавні відносини, здійснювати представництво України, захищати інтереси України, права й інтереси її громадян і юридичних осіб.

Керівництво дипломатичним представництвом здійснює МЗС України. Діяльність дипломатичного представництва ґрунтується на положеннях Віденської конференції про дипломатичні відносини від 18 квітня 1961 р., двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорах України, законодавстві України і держави перебування. Правовий статус дипломатичного представництва урегульований Положенням про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженим Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 р.

Функції дипломатичного представництва України включають:

представництво України в державі перебування і підтримка з цією державою офіційних відносин;

захист інтересів України, прав і інтересів її громадян і юридичних осіб у цій державі;

ведення переговорів з його урядом;

з’ясування всіма законними способами інформації про положення і події в країні перебування й інформує про їх відповідні органи України;

поширення в країні перебування інформацію про положення в Україні і подіях міжнародного життя;

сприяння розвитку співробітництва в області економіки, культури і науки.

Дипломатичне представництво України з доручення Міністра закордонних справ України може виконувати і консульські функції.

Очолює дипломатичне представництво України – посол або посланник чи повірений у справах. Він є головним представником України в країні перебування, здійснює керівництво, координацію і контроль за діяльністю всіх установ України, фахівців, посадових і інших облич, що знаходяться в цій державі.

Главою дипломатичного представництва України, членами дипломатичного персоналу можуть бути тільки громадяни України, а членами адміністративно-технічного й обслуговуючого персоналу - як громадяни України, так і громадяни країни перебування при відповідному повідомленні міністра закордонних справ цієї держави. Посол чи посланник призначається указом Президента України по представленню Міністра закордонних справ України у випадку одержання згоди (агреману) на це призначення іноземної держави, у яку він направляється. Повірник у справах України, а також інші члени дипломатичного персоналу призначаються наказом Міністра закордонних справ України.

Консульські установи України (Консульське управління МЗС України, представництва МЗС України в Україні, консульські відділи дипломатичних представництв України, генеральні консульства, консульства, віце-консульства і консульські агентства) захищають за кордоном права й інтереси України, юридичних осіб, громадян України, сприяють розвитку дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торгових, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв'язків і туризму, а також вихідцям з України і їхніх нащадків у підтримці контактів з Україною.

Консульські установи здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, міжнародними договорами і звичаями, а також Консульським статутом України, затвердженим Указом Президента України від 2 квітня 1994 р. Консульські установи підлеглі МЗС України і діють під загальним керівництвом глави дипломатичного представництва України в країні перебування. Генеральні консульства, консульства, віце-консульства і консульські агентства очолюються відповідно генеральними консулами, консулами, віце-консулами і консульськими агентами. МЗС України за узгодженням із країною перебування визначає місцезнаходження консульської установи, його клас і консульський округ.

Консул веде облік громадян України, що постійно чи проживають тимчасово знаходяться в його консульському окрузі, приймає письмові й усні звертання юридичних осіб і громадян України й іноземних юридичних осіб і громадян, надає допомогу у виконанні службових обов'язків членам державних делегацій України й інших представників державних органів України, органам місцевого самоврядування, а також керівникам державних підприємств і установ, що знаходяться в границях його консульського округу.

Консул також здійснює військової облік громадян України, виконує доручення слідчого чи судових органів України, обов'язки нотаріуса, реєстратора актів громадського стану, функції охорони і розпорядження майном громадян України; контролює дотримання законодавства держави перебування і договорів, укладених Україною з цією державою, міжнародних договорів, учасниками яких є Україна і країна перебування, щодо громадян України, що знаходяться під арештом, затримані чи позбавлені волі в іншій формі, відбувають чи покарання пропали без звістки. Крім того, на консула покладене рішення питань про паспорти громадян України і віз на в'їзд в Україну, виїзд з України і транзитний проїзд через територію України, а також питань, зв'язаних із громадянством.

4) Управління юстицією

Термін „юстиція” у перекладі з латинської (justitia) означає справедливість, законність.

Управління юстицією - це діяльність, спрямована на виконання задач зміцнення законності, організації захисту прав і законних інтересів громадян і їхніх об'єднань, підприємств, установ, організацій і держави.

Однієї з особливостей [] юстиції є багатооб’єктність у цій області управління. До об'єктів юстиції відносяться судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадського стану, судово-експертні установи й адвокатура. Усі вони мають різне правове положення, розрізняються