Віднесення іноземців за строком їх перебування в Україні до таких, які перебувають постійно чи тимчасово, у ряді ви-падків зумовлює різний правовий статус цих осіб. Так, у разі постійного проживання в Україні іноземці можуть займатися трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займа-тися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у вста-новленому порядку дозволу на працевлаштування.

Неоднаково вирішується питання оплати навчання іно-земними громадянами. Ті, які постійно проживають в Україні, мають право на освіту нарівні з її громадянами, відповідно до законодавства України. Всі інші іноземні громадяни, підготов-ка яких проводиться для зарубіжних країн у навчальних за-кладах України, підпорядковуються дії норм постанови Кабі-нету Міністрів України "Про навчання іноземних громадян в Україні" від 26 лютого 1993 p. Ця постанова розрізняє право-вий статус осіб, які бажають навчатися, залежно від їх грома-дянства (громадяни держав-учасниць СНД та інших держав). Умови навчання, проживання, медичного обслуговування іноземних громадян, які навчаються в Україні, визначено міжна-родними угодами України з іншими державами, угодами мі-ністерств, відомств, навчальних закладів України, що укладені з органами управління освітою, організаціями та фірмами ін-ших країн і міжнародними організаціями, а також спеціальни-ми положеннями і договорами (контрактами). Одним з таких положень є, зокрема, Положення про порядок виготовлення, видачі та обліку запрошень на навчання іноземців в Україні, затверджене наказом Міністра освіти України від 11 липня 1997 p. Відповідно до зазначених актів навчання громадян іноземних держав здійснюється переважно на комерційно-компенсаційній основі. Громадяни зарубіжних країн, які при-бувають на навчання в Україну, зараховуються (переводяться) до навчальних закладів у першочерговому порядку. Норма-тивно-правовими актами України рекомендовано межі розмі-ру оплати за навчання у вільно конвертованій валюті відпо-відно до курсу долара США.

Відповідно до Закону "Про правовий статус іноземців" іно-земці, які постійно проживають в Україні, користуються ме-дичною допомогою нарівні з її громадянами. Ті ж, які тимча-сово перебувають в Україні, можуть скористатися медичною допомогою, яка подається у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Проте постановою Кабінету Міністрів України "Про надання медичної допомоги іноземним грома-дянам" від 17 вересня 1996 p.1 встановлено, що надання такої допомоги іноземним громадянам, крім тих, які працюють у посольствах та консульствах іноземних держав, здійснюється за плату, якщо інше не передбачено законодавством. Вказані послуги надаються відповідно до "Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1997 p.2

Право на одержання медичної допомоги нарівні з громадя-нами України мають іноземні громадяни і особи без громадян-ства, які постійно проживають в Україні, а також особи, які подали заяву про надання їм статусу біженця в Україні, особи, які в установленому порядку отримали такий статус. Всім іншим іноземцям медична допомога подається за плату. Іно-земці мають право звернутися за екстреною медичною допо-могою до будь-якого державного та комунального закладу охорони здоров'я України. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 липня 1997 p. затверджено Перелік видів захворювань і станів іноземних громадян, що потребу-ють екстреної медичної допомоги. Вартість такої допомоги іноземцю, який тимчасово перебуває на території України, визначається відповідно до Порядку, затвердженого Міністер-ством охорони здоров'я. Зазначені акти доповнює постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення порядку на-дання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимча-сово перебувають на території України" від 17 вересня 1997 p. У ній встановлено необхідність обов'язкової наявності у іно-земних громадян на момент отримання в'їзної візи або пере-тинання державного кордону України страхового поліса, ви-даного Державною акціонерною страховою компанією Украї-ни з надання екстреної медичної допомоги іноземним грома-дянам. Зазначений страховий поліс не потрібен іноземним громадянам, що прибули в Україну з держав, із якими вона має угоди про безоплатне надання екстреної медичної допо-моги. Іноземний громадянин може мати і страховий поліс, виданий іноземним страховиком, але за умови визнання таких полісів шляхом укладення договорів між Державною страхо-вою компанією та іноземним страховиком. У вказаній поста-нові регламентується також порядок компенсації витрат, пов'язаних з наданням екстреної медичної допомоги.

Визначаючи правовий статус осіб, які змушені були зали-шити місця постійного проживання в Чеченській Республіці, Тимчасове положення, зазначене вище, вказує, що такі особи повинні дотримуватися правил пересування на території України, встановлених для іноземних осіб та осіб без гро-маянства. Вони мають право, зокрема, на тимчасове працев-лаштування, охорону здоров'я, отримання разової грошової допомоги.

Право користування всіма пільгами й перевагами, передба-ченими Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 p. мають громадяни інших держав, що перебували у складі колишнього Союзу РСР, які є ветеранами війни, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Іноді іноземці можуть бути суб'єктами певних правовід-носин незалежно від того, чи мають вони постійне місце про-живання в Україні. Наприклад, Законом України "Про звіль-нення від обкладення митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України" від

5 травня 1996 р.1, встановлено, що іноземці не сплачують мита і митних зборів у разі вивезення (пересилання в несупрово-джуваному багажі), а також пересилання в міжнародних пош-тових відправленнях за митний кордон України товарів