Згідно зі ст. 4 Закону України "Про охорону прав на вина-ходи і корисні моделі", ст. 4 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"2, ст. 4 Закону України "Про охо-рону прав на знаки для товарів і послуг"3, що були прийняті 15 грудня 1993 p., а також ст. З Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р.4 іноземні громадяни та особи без громадянства, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межа-ми України, свої права на винаходи, корисні моделі, промис-лові зразки для товарів і послуг, топографії інтегральних схем здійснюють тільки через представників, зареєстрованих відпо-відно до Положення про представників у справах інтелекту-альної власності (патентних повірених), затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 p.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про державну таєм-ницю" від 21 січня 1994 p. іноземним громадянам та особам без громадянства у виняткових випадках на підставі міжна-родних угод або письмового розпорядження Президента Ук-раїни надається доступ до державної таємниці.

В окремих сферах діяльності, зокрема інвестиційній, торгівельній, до здійснення прав та обов'язків іноземців може застосовуватися режим найбільшого сприяння. У законодав-стві України суть цього режиму сформульовано, зокрема, у ст. 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Тут режим найбільшого сприяння означає, що іноземні суб'єк-ти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків і зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльнос-ті будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим. Ре-жим найбільшого сприяння надається на основі взаємної уго-ди суб'єктам господарської діяльності інших держав з відпо-відними договорами України та застосовується у сфері зов-нішньої торгівлі. Позбавити вказаного режиму може Верховна Рада України. Таке рішення цей орган приймає у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союз-ів або економічних угруповань (ст. 29).

На підставі національного закону чи міжнародного догово-ру України іноземцям для здійснення ними прав і обов'язків може надаватися спеціальний режим.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" пе-редбачає, що спеціальний режим може застосовуватися від-носно територій спеціальних економічних зон, територій мит-них союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними дого-ворами за участю України з державами, які мають з Україною спільні морські чи сухопутні кордони (ст. 7, 24, 25). У Законі України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13 жовтня 1992 p.1 передбачено спеціальний режим щодо зарплати; га-рантій переведення доходів іноземних працівників, одержаних від роботи у вільній зоні, і т. ін. Спеціальний режим може виявлятись і в пільговому оподаткуванні.

Яскравим прикладом встановлення спеціального режиму є, зокрема, підписання Президентом України у 1998 p. Указу "Про економічний експеримент "Яворів", а 15 січня 1999 p. прийняття Закону "Про спеціальну економічну зону "Яворів", Законів "Про спеціальні економічні зони та спеціальний ре-жим інвестиційної діяльності в Донецькій області"2, та "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області"3 від 24 грудня 1998 р., "Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу "Курортополіс Труска-вець" від 6 жовтня 1998 p.

Правовий статус іноземців, окрім правоздатності, включає і їхню дієздатність. Оскільки питання повної дієздатності по-різному регламентується у правових системах, колізійні нор-ми законодавства України допомагають вирішити колізійні проблеми у цій сфері. Відповідно до ст. 566' Цивільного ко-дексу України до визначення цивільної дієздатності інозем-ного громадянина застосовується закон країни його громадян-ства. До визначення цивільної дієздатності особи без грома-дянства застосовується закон країни постійного п місця, про-живання. Проте цивільна дієздатність іноземних громадян і осіб без громадянства щодо угод, які укладаються в Україні, та зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди в Україні, визначається за і? законом.

У законодавстві України також установлено колізійну нор-му, яка вирішує питання визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною. Відповідно до ч. 4 ст. 566 Цивільного кодексу України, іноземні громадяни та особи без грома-дянства можуть бути визнані недієздатними або обмежено дієздатними у порядку, встановленому законодавством України, тобто за статтями 15, 16 Цивільного кодексу нашої держави.