Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи

Здійснення господарської діяльності у сучасний період ха-рактеризується переважно виходом за межі однієї держави. Ця риса притаманна транснаціональним корпораціям (далі — ТНК). У науковій літературі вказується, що слово "корпорація" в перекладі з латини означає об'єднання, спілки, які ство-рюються для досягнення певних цілей. "Транснаціональ-ний" — такий, що виходить за межі однієї держави, пов'язаний з міжнародною або регіональною діяльністю. Отже, ТНК — це спілки, об'єднання, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави*.

ТНК притаманні такі ознаки: 1) економічно єдина система;

2) група самостійних підприємств; 3) діяльність проводиться на території кількох держав; 4) структурні підрозділи є суб'єк-тами національного права; 5) керівництво та контроль здійс-нюється з єдиного центру; 6) корпорація знаходиться поза юрисдикцією окремої держави, групи держав або міжнародних організацій.

За характером взаємовідносин з материнським підприєм-ством залежні підприємства поділяються на: 1) філії; 2) дочірні підприємства; 3) спільні підприємства. Філії не є юридичними особами, діють на підставі положення, затвердженого для них материнським підприємством. Дочірні підприємства утво-рюються в договірному порядку або ж їхня залежність від материнського підприємства визначається тим, що останнє має акції дочірнього підприємства. Спільні підприємства (змі-шані товариства) мають у своєму статутному фонді частку, що належить і національному капіталові.

Аналіз діяльності ТНК показує, що їхні прямі капітало-вкладення є важливим чинником у розвитку економіки дер-жав. Промислове розвинені країни, зокрема США, ФРН, Швейцарія, Великобританія, Голландія, Швеція, є інвестора-ми. Проте Іспанія, Португалія, частково Італія, Греція вважа-ються країнами, які приймають інвестиції. Використання ТНК як форми діяльності дозволяє отримувати високий прибуток у державах з порівняно низькими податковими ставками, а в тих країнах, де податки високі, зосереджувати менший за обсягом прибуток.

ТНК поділяються на декілька груп. По-перше, це корпора-ції, національні за своїм капіталом, але міжнародні за сферою діяльності (наприклад, "Дженерал моторз", "Форд Моторз", "Інтернешнл бізнес мешинз" — США; "Сіменс", "Фольксва-ген" — ФРН; "Філіпс" — Нідерланди; "Імперіал кемікал індастріз" — Великобританія; "Нестле" — Швейцарія).

"Дженерал моторз" (США). Транснаціональна корпорація, створена 1908 p., зареєстрована під сучасною назвою 1916 p. Від 30-x pp. постійно займає перше місце у переліку американських та міжнародних концернів. Оборот корпорації набагато перевищує валовий суспільний продукт невеликих європейських країн, її ді-яльністю нині охоплено понад 200 країн і територій. Вона зай-мається виробництвом автомобілів і постійно конкурує з амери-канською корпорацією "Форд", яка має друге місце за обсягом випуску автомобілів серед 500 провідних промислових концернів світу. Корпорація "Форд" є третім виробником скла, а також значним постачальником електронної апаратури, хімічної та гос-подарсько-побутової продукції, комплектуючих виробів космічно-го та військового призначення. Гігантська міжнародна корпорація виникла з невеликої приватної майстерні механіка Форда. На теперішній час їй належать у США та за кордоном понад 100 заводів, десятки різних фірм, кредитних установ, а також чимало фірм із частковою участю.

'Інтернешнл бізнес мешинз" (Ай-Бі-Ем) (США). Транснаціо-нальна корпорація, створена 1911 p., сучасна назва зареєстрована 1924 р. За річним оборотом займає п'яте місце у світі. Продукує електронно-обчислювальну техніку та оргтехнічне обладнання.

По-друге, це ТНК, які є міжнародними за своїм капіталом та за сферою діяльності. На відміну від першої групи ТНК, вони належать капіталові декількох держав. Це — англо-гол-ландські концерни: нафтовий "Роял датч — Шелл", хіміко-хар-човий "Юнілевер"; англо-американо-канадський нікелевий трест "Інтернешнл нікл компані оф Кенада"; бельгійсько-франко-люксембурзький металургійний концерн "Арбед"; ні-мецько-бельгійський трест фотохімічних товарів "Агфа-Ге-верт"; англо-італійський концерн резинотехнічних виробів "Данлоп-Піреллі".

Спільним для цих двох груп є те, що ці монополії створені як юридичні особи однієї держави, хоча можуть мати в інших країнах численні філії, дочірні підприємства тощо. З правово-го погляду вказані, монополії не е міжнародними юридичними особами, хоча термін "міжнародний" застосовується і в офі-ційних назвах деяких із них.

По-третє, це численні картелі й синдикати, об'єднання ви-робничого та виробничо-технічного характеру, що не є юри-дичними особами.

Діяльність ТНК регулюють нечисленні міжнародно-правові документи, які є переважно або регіональними, або ж їх норми не мають імперативного (обов'язкового) характеру. Серед кон-венцій, що регулюють діяльність ТНК, можна назвати Кон-венцію про транснаціональні корпорації, підписану Україною 6 березня 1998 p. та ратифіковану 13 липня 1999 p. (із застереженнями). Регіональна Декларація про міжнародні ін-вестиції та багатонаціональні підприємства від 21 червня 1976 p., Керівні принципи для багатонаціональних підприємств (додаток до Декларації) мають диспозитивний характер. Ці документи включають, зокрема, такі правові принципи, як дотримання норм міжнародного права; підпорядкованість праву країни перебування; співробітництво з країною перебу-вання. Діяльність ТИК регулюють також норми Кодексу іно-земних інвестицій, прийнятого 1970 p. латиноамериканськими державами—членами Андського пакту 1969 p.: Болівією, Ко-лумбією, Перу, Еквадором (Чилі — до 1976 p.). Питаннями ТНК займається й Комісія Картахенської угоди, створена в межах цієї групи держав.

У 1974 p. резолюцією ООН затверджено Хартію еконо-мічних прав та обов'язків держав, норми якої спрямовані на захист економічних прав країн, що розвиваються, на обмежен-ня діяльності ТНК. Відповідно до неї кожна держава має право в межах своєї юрисдикції регулювати й контролювати діяльність ТНК. Того ж року було створено міжурядові комісії ООН з транснаціональних корпорацій та Центр із ТНК, які почали розробляти Кодекс поведінки ТНК. Кодекс міститиме рекомендаційні норми ("м'яке" право). Насамперед, у ньому визначатиметься поняття ТНК, принципи їхньої діяльності, зокрема повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність; підпорядкування законам цих країн, наприк-лад, щодо обмеження ділової практики, дотримання положень із передачі технологій та ін2.

У зв'язку з діяльністю ТНК у