Міжнародні договори України а питань трудової діяльності та соціального захисту працівників
Прагнучи до всебічного розвитку співробітництва у сфері трудової діяльності та соціального захисту громадян України, інших держав, які працюють за межами своєї країни, наша держава укладає різноманітні міжнародні угоди. Наприклад, відповідно до схваленої 24 жовтня 1994 p. канадської програ-ми співробітництва у сфері праці ЗО липня 1998 p. було прий-нято Меморандум про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством роз-витку людських ресурсів Канади у сфері праці та соціального захисту. У ньому визначено, зокрема, галузі та форми співро-бітництва щодо зайнятості громадян договірних держав.
Україна уклала Угоди про працевлаштування і соціальний захист громадян із Молдовою 1993 p., Росією 1993 p., Біло-руссю 1995 p., Вірменією 1995 p., Латвією 1997 р., про взаємне працевлаштування працівників з Польщею 1994 p., Протокол із Чехією 1997 p., угода з Литвою 1997 p. Ці угоди поши-рюються на осіб (далі — працівники) та членів їхніх сімей, які є громадянами або постійно проживають на території однієї з договірних держав та здійснюють свою трудову діяль-ність на умовах наймання на підприємствах, в організаціях, установах усіх форм власності (далі — працедавці) іншої держави.
Реалізації зазначених угод сприяють центральні органи з питань праці договірних держав. Вони, зокрема, обмінюються інформацією про національне законодавство та інші нор-мативні акти в галузі праці, зайнятості, еміграції та імміграції, в т. ч. про умови життя працівників; стан національних ринків праці та зміну ситуації на них; причини обмежень прийняття на роботу працівників іншої держави. Кожна особа, яка про-живає на території однієї держави, може звернутися безпосе-редньо або через компетентний орган за місцем проживання до компетентного органу іншої держави по допомогу у вирішенні питань, які виникають із трудових правовідносин. Компетентні органи однієї договірної держави надають компетентним органам іншої держави за їх запитом документи та архівні матеріали, необхідні для призначення та виплати допомог.
Відповідно До зазначених угод працівники можуть здійсню-вати трудову діяльність на території іноземної держави на підставі: а) трудового договору (контракту), укладеного між працедавцем і працівником на визначений термін; б) договору, укладеного між суб'єктами господарської діяльності обох дер-жав, метою якого є виконання визначеного обсягу робіт або послуг на території держави працевлаштування.
За загальним правилом для одержання роботи особі необ-хідний дозвіл на працевлаштування, виданий компетентним органом держави працевлаштування, у порядку та на умовах, установлених законодавством цієї держави. Дозвіл видається на час виконання роботи у визначеного працедавця. Пра-цівник не повинен виконувати ніякої іншої оплачуваної роботи, крім тієї, на яку видано дозвіл. Якщо ж буде встанов-лено, що працівник виконував іншу оплачувану роботу або самовільно змінив працедавця, дозвіл анулюється. Для про-довження трудових відносин із працівником працедавцеві не-обхідно вирішити питання про продовження дозволу на пра-цевлаштування не пізніше 1 місяця до закінчення терміну
його дії.
В угодах про трудову діяльність і соціальний захист грома-дян передбачаються й колізійні норми, зокрема з прив'язкою до законодавства держави місця працевлаштування. Так, за цим законодавством регулюється:
1) оформлення трудового договору (контракту);
2) вік, з якого допускається прийняття на роботу;
3) обсяг прав та обов'язків сторін за договором (контрактом);
4) в'їзд працівників і членів їхніх сімей на територію дер-жави працевлаштування, перебування та виїзд із неї;
5) соціальне, в т. ч. пенсійне, забезпечення. Водночас в Уго-ді про трудову діяльність і соціальний захист громадян, укла-деній з Республікою Білорусь, зазначається, що всі види до-помог і виплат, які надаються працівникам за рахунок коштів соціального страхування, здійснюються на основі законодав-ства і за рахунок договірної держави, якою вносяться страхові внески, незалежно від місця проживання одержувача допо-моги. Інші види допомог, виплат і компенсацій, які проводять-ся за рахунок коштів інших джерел (місцевих бюджетів), ви-плачуються органами держави, де постійно проживає сім'я одержувача допомоги, і згідно з її національним законодавством. Медичне обслуговування працівників здійснюється за рахунок працедавця на однакових засадах з її громадянами;
6) оподаткування трудових доходів осіб, які працюють за трудовим контрактом;
7) переказ зароблених коштів на територію держави виїзду;
8) правовий статус вивільнюваних працівників. За немож-ливості працевлаштування працівника на нього поширюються порядок, пільги та компенсації, що передбачені для вивільню-ваних працівників із підстав, зазначених в угоді [ними можуть бути: розірвання трудового договору (контракту) через лікві-дацію, реорганізацію або перепрофілювання підприємства (ус-танови, організації), скорочення чисельності або штату пра-цівників]. У такому разі працівник підлягає поверненню на територію держави виїзду за рахунок коштів працедавця;
9) обчислення стажу (трудового та за фахом).
Якщо з зазначених питань Україною укладено й інші між-народні договори, враховуються і їхні норми.
Відповідно до законодавства договірних держав вирішує-ться питання про ввіз працівниками та членами їхніх сімей особистого майна, необхідних робочих інструментів та облад-нання на територію держави працевлаштування, а за повер-нення — на територію держави виїзду, а також вивіз товарів, придбаних працівниками та членами їхніх сімей на трудові доходи в державі працевлаштування.
Як зазначалося, трудовий договір (контракт) е актом, на підставі якого особа може здійснювати трудову діяльність на території іншої договірної держави. Він складається держав-ною та російською мовами. Оплата за оформлення документів на працевлаштування за наявності міжнародних угод здійс-нюється через уповноважені банки України.
Трудовий договір (контракт) повинен містити основні рек-візити працедавця та працівника, професійні вимоги до пра-цівника, відомості про характер роботи, умови праці та її оплати, відрахування з неї, тривалість робочого часу та часу відпочинку, умови проживання та плату за житло, а також термін дії трудового