Оператор змішаного перевезення відповідає за шкоду, запо-діяну втратою, нестачею, пошкодженням вантажу або затри-манням доставки, якщо подія, яка стала причиною цього, мала місце у період знаходження вантажу в його віданні та якщо не доведе, що він, його службовці, агенти або будь-які особи, послуги яких використовувалися для виконання договору, прийняли всі розумні заходи, щоб уникнути шкоди. Вантаж вважається втраченим, якщо його не було доставлено протя-гом 90 днів, зважаючи на закінчення строку, встановленого договором, а якщо строк у договорі не встановлений — зважаючи на закінчення строку, який можна було розумно чекати.

Якщо перевезення відбувається й водною ділянкою, то опе-ратор змішаного перевезення також відповідає за шкоду, запо-діяну втратою вантажу. Його відповідальність не повинна пе-ревищувати 13,750 золотих франків за місце чи іншу вантажну одиницю, або 41,25 золотих франків за 1 кг маси брутто втра-ченого або пошкодженого вантажу. Обирають більшу грошову суму. Відповідальність оператора посилюється, якщо вантаж втрачений або пошкоджений на такому етапі перевезення, відносно якого належна до застосування міжнародна конвенція або імперативна норма національного права передбачає більш високу межу відповідальності.

У разі затримання вантажу в дорозі, відповідальність опе-ратора змішаного перевезення за шкоду, заподіяну затриман-ням доставки, обмежується сумою, яка дорівнює 2,5 фрахта, сплаченого за перевезення вантажу, що був доставлений з за-триманням. Але ця сума не може перевищувати усього фрахту за договором. Затримання вантажу в дорозі означає недоставлення його в узгоджений строк, а якщо умови про такий строк немає — недоставлення у строк, який можна розумно чека-ти від турботливого оператора з урахуванням конкретних

обставин.

У Конвенції ООН 1980 p. зазначено дворічний строк позов-ної давності. Якщо повідомлення у письмовій формі з викла-денням характеру і основних зобов'язань вимоги не було зроб-лене протягом шести місяців після дня видачі вантажу або якщо вантаж не було видано після дня, коли він повинен бути виданий, позовна давність погашається після закінчення цього строку. У зазначеній міжнародній Конвенції передбачено аль-тернативні правила стосовно вибору компетентного суду по-зивачем. Допускається договірна підвідомчість спору.

До регулювання міжнародних змішаних перевезень ванта-жів можуть застосовуватися норми Конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р. та Прото-колу до неї 1968 p.. Конвенції про договір міжнародного дорож-нього перевезення вантажів від 19 травня 1956 p.

Національне законодавство України містить обмаль норм, які регулюють змішане перевезення вантажу в міжнародному сполученні. Водночас практична потреба у таких нормах існує. Про це свідчить транспортне використання міжнародної ріки Дунай, зокрема Українським Дунайським пароплавством, ді-яльність Іллічівськоі поромної переправи, створеної на підста-ві міжурядової угоди ще у період існування колишнього СРСР.