Принципи податкового права

Термін принцип права давно відомий юридичній док-трині та практиці. Під ним розуміються або найбільш за-гальні норми права, або принципи-ідеї.

У податковому праві головне місце займають принципи-норми, закріплені в конституціях, конституційних, орга-нічних законах, у деяких нормативних актах виключно по-даткового характеру та ін. Але разом із тим ця підгалузь фінансового права базується і на постулатах, що існують «...у формі норм традиційного характеру, які беруть участь у формуванні правової свідомості населення».

Принципи відіграють роль орієнтирів у формуванні по-даткового права. Будучи основними принципами норматив-ного регулювання, вони задають тон усій наступній правотворчості в податковій сфері, гарантуючи її логічність, без-перервність та збалансованість.

Діючі в державі податкові закони та інші правові акти фіскального характеру мають порівнюватися з цими по-стулатами і ні в якому разі не суперечити їм, оскільки прин-ципи виступають у ролі гарантів дотримання основних прав людини — найвищої цінності у суспільстві.

Крім того, ці постулати забезпечують взаємозв'язок по-даткового права, податкового законодавства і податкової політики, сприяють відміні застарілих та прийняттю нових юридичних норм. Велика роль їх у формуванні судової практики з податкових питань, у заповненні прогалин, які часто зустрічаються в нормативних актах фіскального ха-рактеру, а також у тлумаченні чинного законодавства.

Поряд з уже названими функціями принципи податко-вого права виконують ще одне дуже важливе завдання:

вони виступають у ролі основних критеріїв для оцінки якості податкової системи країни.

Що стосується питання про конкретний набір вимог, які належить враховувати законодавцю при встановленні по-даткових правил, то в наукових дослідженнях зустрічаються різноманітні моделі його рішення.

Адам Сміт у своєму класичному творі «Дослідження про природу та причини багатства народів» відніс до основ-них податкових постулатів справедливість, визначеність, зручність для платника податків і економію1.

З часом цей перелік було доповнено принципами забез-печення достатності та рухливості податків (податок може бути збільшено або зменшено відповідно до об'єктивних потреб і можливостей держави), вибору джерела та об'єкта обкладення, одноразовості обкладення.

До найбільш важливих принципів побудови та призна-чення системи оподаткування слід віднести принципи: одно-разовості оподаткування, що означає — один і той же об'єкт може підлягати лише одному виду оподаткування і тільки один раз протягом оподатковуваного періоду; соціальної справедливості, що передбачає встановлення рівних умов оподаткування для всіх підприємств та організацій незалеж-но від форм власності; обов'язковості, що означає — пору-шення службовими особами податкового законодавства тягне за собою адміністративну, кримінальну чи дисцип-лінарну відповідальність; економічної доцільності, що є основоположним у визначенні переліку як об'єктів опо-даткування, так і видів податків, розміру ставок податків та інших платежів.

Деякі автори дотримуються іншого погляду на принцип економічної доцільності. Вони вважають, що даний принцип є дуже розпливчатим і тому замість нього пропонують вста-новити принцип створення дійових стимулів для підвищен-ня ефективності виробництва, економічного використання ресурсів та охорони навколишнього середовища.

У правовій науці прийнято розпізнавати загально правові (загально-галузеві) та специфічні (галузеві) принципи.

Загальноправові принципи відображено та закріплено в усіх галузях права — в цивільному, адміністративному, фінансовому, кримінальному і т.д. До таких принципів на-лежать законність, заперечення зворотної сили закону.

Принцип законності є, як відомо, загальним для всіх галузей права, в тому числі для фінансового, складовою ча-стиною якого є податкове право.

Законність можна визначити як обов'язкове (неухильне) виконання вимог законів та основаних на них підзаконних актів органами державної влади і управління, органами самоврядування, посадовими особами, громадянами та їхніми об'єднаннями. Іншими словами, законність — це обов'яз-кове виконання вимог законодавства усіма суб'єктами права.

Принцип заперечення зворотної сили закону проявляєть-ся в тому, що закони, які приводять до зміни розмірів по-даткових платежів, зворотної сили не мають. На практиці це означає, що нещодавно прийнятий закон не поширюєть-ся на відносини, які виникли до його прийняття, а тому розмір податкових платежів необхідно обчислювати згідно з нещодавно прийнятим нормативним актом.

Галузеві принципи — це принципи, властиві для конкрет-ної галузі права. Зокрема для податкового права як підгалузі фінансового права такі принципи закріплено ст. 3 Закону України «Про систему оподаткування». До них належать:—

стимулювання підприємницької виробничої діяль-ності та інвестиційної активності — введення пільг з опо-даткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;—

обов'язковість — впровадження норм щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;—

рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутку і про-порційно вищих податків та зборів (обов'язкових платежів) — на більші доходи;—

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'-єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включа-ючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);—

соціальна справедливість — забезпечення соціаль-ної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподаткову-ваного мінімуму доходів громадян та застосування дифе-ренційованого і прогресивного оподаткування громадян, котрі отримують високі та надвисокі доходи;—

стабільність — забезпечення незмінності податків та зборів (обов'язкових платежів) і їхніх ставок, а також по-даткових пільг протягом бюджетного року;—

економічна обгрунтованість — встановлення податків та зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливо-стей з урахуванням необхідності досягнення збалансова-ності витрат бюджету з його доходами;—

рівномірність сплати — встановлення строків спла-ти податків та зборів (обов'язкових платежів) згідно з необ-хідністю забезпечення вчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;—

компетенція — встановлення і скасування податків та зборів