Питання про юридичну силу простого векселя, який не має будь-якого з названих реквізитів, вирішується аналогічно до пе-реказного векселя.

Складання векселів в Україні має ряд особливостей, які ви-значені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.1992 р. №528. Використовувати векселі, а також бути векселедавцями, акцептантами (особами, які здійснюють передаточний напис на векселі про перехід прав на вексель до іншої особи), а також авалістами (особами, які гарантують виконання вексельних зо-бов'язань іншої особи) можуть лише юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що визнані такими відповідно до чинного законодавства України. Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, Національного банку та комерційних банків України. Вексельний бланк заповнюється друкованим способом. Сума платежу за вексель обов'язково заповнюється цифрами і літерами. Вексель підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи та завіряють печаткою.

Відповідно до ст.92 Закону України “Про нотаріат” протест векселів про несплату, неакцепт або недатування акцепту про-вадиться нотаріусами відповідно до законодавства України про переказний і простий вексель.

Розділ V. Дії, послуги, результати творчої діяльності, особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.

Службова та комерційна таємниця.

Об'єктами цивільних прав можуть бути дії іншої особи. Проте, не будь-які дії, а лише такі, внаслідок яких створюється певна річ, матеріальне благо. Наприклад, за договором підряду підряд-ник зобов'язується виконати певну роботу: пошити одяг, виго-товити стіл, відремонтувати будинок.

Термін “дія” у цивільному праві має також інше значення. Так, за договором купівлі-продажу продавець і покупець вчиняють дії по передачі купленого майна і сплаті за нього грошових сум. Але такі й подібні дії не можна розглядати як об'єкт права, бо вони: а) є підставами виникнення, зміни чи припинення право-відносин; б) можуть бути за дорученням правомочних осіб вчи-нені іншими особами.

Дії, як об'єкти цивільних прав, безпосередньо спрямовані на створення певних матеріальних благ і не можуть бути відокрем-лені від самої зобов'язальної особи.

Серед дій як об'єктів цивільних прав особливе місце посіда-ють послуги — певна діяльність, яка створює не річ, а благо для задоволення суспільних потреб, наприклад транспортні послуги по договору перевезення, послуги охоронця по договору схову, послуги артиста, адвоката, педагога тощо. За допомогою послу-ги досягається певний немайновий результат, що сам по собі є благом, має споживну вартість і тому стає об'єктом цивільного права.

Розрізняють три види послуг: фактичні (договір схову, договір перевезення); юридичні (договір доручення, договір комісії); комплексні послуги, в яких поєднуються юридичні і фактичні послуги, наприклад, договір експедиції.

5.1. Результати творчої діяльності як об'єкти права.

Результатами творчої діяльності є твори науки, літератури, мистецтва неза-лежно від форми, призначення, цінності, а також способу відтво-рення. Вони стають об'єктами цивільних прав лише при втіленні в певні речі (рукопис, картина, креслення, запис на плівку тощо), тобто коли набувають форми, яка може бути сприйнята без при-сутності автора.

Результатами творчої діяльності є також відкриття, винахід, раціоналізаторська пропозиція і промисловий зразок. Ці про-дукти стають об'єктами цивільних прав з моменту визнання 'їх такими і відповідного оформлення.

Фізичні і юридичні особи мають виняткове право на результа-ти творчої діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалі-зації юридичної особи, індивідуалізацію продукції фізичної або юридичної особи, виконуваних ними робіт і послуг, що пода-ються (фірмове найменування, знак для товарів і послуг).

Використання результатів творчої діяльності та засобів індиві-дуалізації, які є об'єктом виключних прав, може здійснюватися третіми особами тільки за згодою правоутримувача.

Службова та комерційна таємниця як певне нематеріальне благо є об'єктом цивільного обороту.

Підлягає захисту інформація, яка становить службову та ко-мерційну цінність через її невідомість третім особам, відсутність вільного доступу до неї на законних підставах і яких її володі-лець вживає заходів щодо збереження її конфіденційності, на-приклад, секрети виробництва “ноу-хау”, укладення деяких біржових угод.

Особи, що незаконними методами одержали інформацію, яка становить службову або комерційну таємницю, повинні відшко-дувати заподіяні збитки. Такий же обов'язок покладається на працівників, які розголосили службову або комерційну таємни-цю всупереч трудовому договору, у тому числі контракту, і на контрагентів, які зробили це всупереч цивільно-правовому до-говору.

5.2. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.

Це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцін-ки. Вони зв'язані з особою людини, не можуть передаватись і бути відчуженими.

Відповідно до Конституції України особистими немайновими благами фізичної особи є життя, здоров'я, тілесна недоторканість, сім'я, гідність, честь, таємниця особистого життя, недоторканість помешкання, свобода розвитку творчості, авторства, а також інші блага, які охороняються законом Конституція України.

Організації теж мають немайнові блага: честь, гідність наймену-вання юридичної особи, товарний знак, права авторства. На відміну від громадян немайнові блага юридичних осіб можуть припиняти-ся (наприклад, зміна назви при реорганізації), а також відчужува-тися (наприклад, шляхом видачі ліцензії на товарний знак).

Практична частина

Задача № 3.

Лісопромгосп відгрузив лісоторгівельній базі вагон ялинок до Нового Року. Залізниця доставила їх отримувачу 2 січня, коли вони втратили цінність. Вартість ялинок складала 420 гривень. Отримувач ялинки прийняв і вигрузив. У зв’язку з неможливістю їх використання для продажу населенню база продала ялинки парфумерній фабриці (за 120 грн.) для виготовлення екстракту. Однозначно база подала позов до залізниці про виплату штрафу за прострочку доставки вантажу на 5 днів і стягнення збитків, що зазнала фабрика.

Яке роз’яснення повинен винести арбітражний суд?.

Арбітражний суд Івано-Франківської області

Рішення

10.02.1999 р. Справа № 720/05

По позову лісоторговельної бази

до Івано-Франківського відділку