По-різному вирішується питання про підстави зменшення роз-міру позадоговірної і договірної відповідальності. В деліктних зобов'язаннях до уваги береться майновий стан однієї сторони — заподіювача в особі громадянина. Відповідно до статті 454 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, заподія-ної громадянином, залежно від його майнового стану. В до-говірній відповідальності розмір збитків, завданих невиконан-ням або неналежним виконанням договірного обов'язку не може бути зменшений органом, який розглядає спір. Щодо неустой-ки, то вона може бути зменшена відповідно до майнового стану не тільки боржника, а й кредитора. Підставою зменшення неустойки може бути ступінь виконання зобов'язання, а також й інші інтереси, що заслуговують на увагу.

При позадоговірній відповідальності заподіювач шкоди звільняється від обов'язку відшкодування, коли шкода виникла внаслідок умислу потерпілого (ст.450 ЦК України). Груба не-обережність також може бути підставою для відмови у відшко-дуванні Цивільний Кодекс України. Стаття 454.. При договірній відповідальності боржник звільняється від відповідальності, якщо невиконання чи неналежне виконання обумовлено умислом або необереж-ністю кредитора (ст.210 ЦК України).

Різниця у вимогах передбачення, пред'явлених до потерпілого та кредитора, обумовлюється тим, що при заподіянні шкоди поза зв'язком з договірним зобов'язанням правовідношення виникає для потерпілого неочікувано, тому підвищеного передбачення в цьому випадку вимагати від потерпілого неможливо. При дого-вірних зобов'язаннях, оскільки кредитор очікує виконання зо-бов'язання і готується до прийняття виконання з моменту укла-дення договору, від кредитора власне і повинна вимагатись така сама передбачливість, яка вимагається від боржника. Боржник несе відповідальність і за просту необережність.

Зазначені особливості позадоговірної відповідальності, її відмінності від договірної мають важливе значення не тільки для теорії цивільного права, а й для практики.

Суть і соціальне призначення позадоговірної відповідальності, як і будь-якого правового явища, можуть бути розкриті за допо-могою її функцій, внаслідок чого реалізується призначення відпо-відного правового явища. Функція виражає основний напрям розвитку того чи іншого правового явища. З точки зору соціо-логії функція вказує на ту роль, яку виконує соціальний інсти-тут. При цьому характеристика сутності функцій цивільної відпо-відальності, в тому числі позадоговірної, залежить від юридич-ного змісту і соціальної направленості відповідальності.

Як міра державного примусу, позадоговірна відповідальність виступає як особлива реакція держави стосовно особи, яка вчи-нила правопорушення. Вона виражається в осуді її поведінки та супроводжується для неї негативними наслідками. Останні по-лягають у покладенні на правопорушника нового юридичного обов'язку, змістом якого є відшкодування заподіяної шкоди. Та-ким покладенням здійснюється вплив на правопорушника через його майнову сферу, що призводить до її зменшення, до позбав-лення благ, належних йому. Позадоговірна відповідальність, ви-кликаючи такі наслідки для правопорушника, карає його і тим самим здійснює щодо нього карну (репресивну) функцію. Ступінь кари і способи впливу позадоговірної відповідальності на правопорушника істотно відрізняються від інших видів юридичної відповідальності. Карна функція однаково направлена на грома-дянина та організацію, що є суб'єктами відповідальності.

Впливаючи на особу правопорушника, позадоговірна відповідальність, як й інші види юридичної відповідальності, направ-лена на попередження нових правопорушень. Примус, мож-ливість примусу здатні психологічно спонукати до певної пози-тивної поведінки. Проте превенція здійснюється не тільки в ви^ падку покладення відповідальності. Саме існування правової норми, що передбачає відповідальність за вчинене правопору-шення, так само є стимулюючим фактором. На відміну від кар-ної функції, яка діє тільки при покладенні відповідальності, пре-венція здійснюється і без правозастосувальної діяльності. Як міра державного примусу позадоговірна відповідальність входить у систему спеціальних засобів, які здійснюють виховну функцію. Якщо карна функція здійснюється щодо правопорушника, то превентивно-виховна функція діє не тільки на правопорушни-ка, а й на всіх осіб. Зазначені функції притаманні і договірній відповідальності, а також іншим видам юридичної відповідаль-ності, кожна з яких здійснюється властивим їй методом.

Загальновизнаним у юридичній літературі є положення за яким особливості відповідальності, що застосовується на основі норм тієї чи іншої галузі права, являє собою один із виразів характер-ного і специфічного для неї методу правового регулювання, що в свою чергу обумовлюється природою предмету даної галузі права. Цивільне право регулює майнові відносини в вартісній формі та немайнові, пов'язані з майновими і без такого зв'язку. Законодавство, встановлюючи міри цивільно-правової відпові-дальності, в тому числі позадоговірної відповідальності, чи інші цивільно-правові міри примусу, передбачає таку їх направленість, яка б забезпечила нормальне функціонування відповідної групи суспільних відносин. Враховуючи об'єкт правопорушення, чин-ним законодавством у статті 6 ЦК України передбачені й спосо-би захисту цивільних прав. Наприклад, захист майнових прав здійснюється шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або дого-вором, сплатою неустойки, втратою завдатку чи його сплатою, позбавленням суб'єктивного права.

Перелічені міри державного примусу за своєю юридичною сут-ністю є цивільно-правовою відповідальністю. Майновий харак-тер порушеного права, а в окремих випадках передбачених за-коном, немайновий, обумовлює майновий і немайновий зміст відповідальності. Позадоговірна відповідальність — це обов'я-зок особи, відповідальної за шкоду, відшкодувати її в натурі або повністю відшкодувати заподіяні збитки. Разом з тим характер порушеного права зумовлює і можливість його відновлення (ком-пенсації) шляхом передачі потерпілому стягнених з правопоруш-ника грошових сум або майна, за допомогою позадоговірної відповідальності усуваються несприятливі для потерпілого май-нові наслідки, викликані правопорушенням. Така соціальна направленість позадоговірної відповідальності обумовлює у неї правовідновлювальної (компенсаційної) функції.