За своїм характером відповідальність батьків (усиновителів), піклувальників є додатковою або субсидіарною. Її зміст полягає в тому, що відповідальність зазначених осіб є похідною від відпо-відальності неповнолітніх, тобто їх відповідальність можлива, якщо підлітки притягнені до відповідальності. Внаслідок цього виключається відповідальність батьків (усиновителів), піклуваль-ників при відсутності відповідальності підлітків.

За позовами про відшкодування шкоди, заподіяної неповно-літніми у зазначеному віці, суди не тільки на прохання позива-ча, а й з власної ініціативи повинні залучати до участі у справі як співвідповідачів їх батьків (усиновителів) або піклувальників. На майно чи інші доходи зазначених осіб стягнення звертається лише при відсутності у неповнолітніх майна, заробітку або інших доходів, які достатні для відшкодування шкоди.

При заподіянні шкоди спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків, відповідальність батьків (усино-вителів) чи піклувальників визначається за принципом частко-вої відповідальності залежно від ступеня їх вини. Самі непов-нолітні відповідають перед потерпілими солідарне.

Обов'язок батьків (усиновителів) або піклувальників по відшкодуванню шкоди припиняється при досягненні неповнолітнім 18 років або появи у нього до досягнення ним повноліття майна або заробітку, достатніх для відшкодування шкоди. При цьому немає значення чи в змозі заподіювач, який досяг повноліття, самостійно відшкодувати шкоду. Проте само по собі настання зазначених обставин не може автоматично припинити відпові-дальність батьків (усиновителів) або піклувальників по відшко-дуванню шкоди. Вони вправі пред'явити позов до суду про звільнення їх від додаткової (субсидіарної) відповідальності по відшкодуванню шкоди, заподіяної їх дітьми віком від 15 до 18 років.

Оскільки батьки (усиновителі) чи піклувальники несуть відповідальність за власну неправомірну винну поведінку, вони після відшкодування шкоди не можуть вимагати від своїх дітей спла-чених ними коштів, навіть коли їх діти на цей час досягли 18 років.

4.2. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним.

Громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і над ним встановлюється опіка. Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун. В разі видужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного недієздатним, суд поновлює його в дієздатності Цивільний Кодекс України. Стаття 16.. Суб'єктами відпо-відальності є опікуни або юридичні особи, які зобов'язані здійснювати нагляд за недієздатними особами (ст.448 ЦК Украї-ни). Відповідальність зазначених фізичних і юридичних осіб на-стає при наявності загальних підстав відповідальності (ст.440 ЦК України). Відповідальність зазначених фізичних і юридичних осіб настає при наявності загальних підстав відповідальності (ст.440 ЦК України). Під виною опікуна або юридичної особи слід ро-зуміти нездійснення нагляду за недієздатним на момент заподі-яння ним шкоди.

4.3. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.

Іноді особи цілком дієздатні не мо-жуть розуміти значення своїх дій або керувати ними внаслідок. наприклад, раптової втрати свідомості чи в стані афекту. Врахо-вуючи можливість таких життєвих ситуацій, ЦК України передбачає, що дієздатний громадянин, який заподіяв шко-ду в такому стані, не відповідає за заподіяну ним шкоду, оскіль-ки він невинний Цивільний Кодекс України. Стаття 449.. Для звільнення від відповідальності заподію-вач шкоди повинен довести, що він у момент заподіяння ним шкоди не розумів значення своїх дій або не керував ними. Од-ним із доказів хворобливого стану заподіювача і, отже, відсут-ності його вини є висновок судово-психіатричної експертизи. В ухвалі про призначення експертизи перед експертами ставиться запитання: чи міг дієздатний заподіювач шкоди розуміти зна-чення своїх дій або керувати ними на момент заподіяння шко-ди? Стаття 449 ЦК України не поширюється на випадки запо-діяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Оскільки володілець джерела підвищеної небезпеки відпові-дає незалежно від вини, він не може бути звільнений від відпо-відальності на підставі того, що, наприклад, шофер, який є во-лодільцем джерела підвищеної небезпеки, втратив свідомість і як невинний не міг запобігти наїзду на громадянина.

Громадянин, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у дієздатності в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і над ним встановлюється піклування. Він може укладати угоди по розпорядженню майном, а також одержувати заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатись ними лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод. При припиненні громадянином зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами суд скасовує обмеження його дієздатності (ст.15 ЦК України).

Практична частина

Договір

Місто Івано-Франківськ, четвертого вересня тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року.

Їм, які нижче підписалися: з однієї сторони - Кубрак Марія Степанівна, непрацездатна по віку (по стану здоров’я), яка проживає в м.Івано-Франківську по вул. Шевченка, 54, і з другої - Іщенко Віктор Петрович, який проживає по вул. Галицька, 126/43, уклали даний договір про наступне:

1. Я, Кубрак Марія Степанівна, передаю у власність громадянина Іщенко Віктора Петровича жилий будинок з господарськими і побутовими спорудами, який належить мені на праві приватної власності і знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Шевченка під номером п’ятдесять чотири на земельній ділянці розміром 400 кв. м.

На вказаній ділянці розташовані двоповерховий цегляний будинок з жилою площею 95,5 кв. м., а також господарські і побутові будови і споруди - літня кухня розміром 24 кв.м., яка позначена на плані