Правове регулювання оплати праці

Зміст

Вступ 3

Поняття заробітної плати і методи її правового

регулювання. Нормування праці 5

Тарифна система та її складові елементи 11

Системи оплати праці та її види 13

Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами 18

Порядок виплати заробітної плати. Обчислення середнього заробітку 25

Висновки 33

Література 36

Вступ

Перехід до економічної системи, заснованої на ринкових відносинах, обєктивно потребує вивчення і дослідження питань повязаних з оплатою праці. По-перше, для вдосконалення правових механізмів її регулювання та підвищення правового захисту громадян, що є субєктами організації оплати праці. По-друге, для запровадження нових принципів формування політики оплати праці, проведення реформи в сфері оплати праці.

На даний момент визріли передумови проведення реформи політики оплати праці. Однак її проектування та впровадження не може бути одномоментним, а має охоплювати декілька етапів відповідно до стану базисних економічних відносин та рівня економічного розвитку.

Важливою умовою проведення реформи має стати перехід від централізованого встановлення параметрів оплати праці до їх визначення у колективних договорах і угодах.

Однак "кволі" кроки уряду і держави в напрямку реформування системи оплати праці обумовили ситуацію, коли низький рівень заробітньої плати, її платоспроможності перетворилися в одні з головних чинників, що стримують прискорення економічних реформ, якісне відтворення робочої сили, технологічне оновлення виробництва, вирішення цілого ряду соціально-економічних проблем.

Досвід постсоціалістичних країн Центральної Європи (Польща, Угорщина, Чехія тощо) свідчить про те, що реальні зрушення в економіці розпочиналися лише тоді коли середня зарплата підвищувалась до 300$ і вище у розрахунку на місяць ?????????? ?., ????? ?. ???????? ??????????? ?????: ??????? ???? // ???????? ?????. - 1998. - 12 ?????????. - ?. 19..

Отож, на думку автора, політика заробітньої плати потребує докорінної зміни. Провідною складовою її подальшого реформування має стати реалізація державними органами за участю соціальних партнерів концепції оплати праці у контексті з реформуванням інших складових господарського механізму. Однак проведення будь-яких реформ неможливе без детального правового аналізу існуючої системи оплати праці.

Метою даної роботи є висвітлення питань повязаних з правовою природою поняття оплата праці та особливостями її правового регулювання, структурою виплат та нарахувань, системою оплати праці, гарантіями та компенсаціями працівникам тощо.

Для досягнення поставленої мети слід розкрити наступні питання: поняття заробітної плати і методи її правового регулювання; нормування праці; тарифна система та її складові елементи; системи оплати праці; оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами; порядок виплати заробітної плати та обчислення середнього заробітку.

При написання курсової роботи автор використав науково-методичну літературу присвячену оплаті праці та нормативну базу, що регламентує правовідносини повязані з оплатою праці.

1. Поняття заробітної плати і методи її правового регулювання. Нормування праці

Для того щоб жити і задовольняти свої матеріальні і ду-ховні потреби, людина повинна мати необхідні матеріальні кош-ти. Ці кошти можуть набуватись різними шляхами: людина може займатися індивідуальною трудовою або підприємницькою діяль-ністю, одержувати прибуток від цінних паперів у вигляді диві-дендів. Переважна більшість людей одержують винагороду, най-маючись на роботу як робітники і службовці. Цю винагороду прийнято називати заробітною платою.

Відрізняються два аспекти заробітної плати: економічний і правовий. З економічної точки зору заробітною платою вва-жається вартість або ціна праці в грошовій формі як частка працівника в національному доході, що на еквівалентній ос-нові виплачується йому за виконану роботу.

Юридичною категорією заробітна плата стає тоді, коли пра-вовими нормами визначаються розмір та порядок її виплати за виконану роботу. Для правового визначення заробітної плати має значення обов'язок роботодавця виплачувати працівникові винагороду за його працю, з одного боку, і наявність у праців-ника суб'єктивного права на одержання цієї винагороди за по-передньо встановленими нормами праці, — з другого.

Політика винагороди за працю організовується так, щоб свідома ініціатива працівників була спрямована на підвищення продуктивності праці, удосконалення своєї кваліфікації, нада-вала працівнику можливість своєю працею збільшувати свій трудовий доход.

За загальним правилом, заробітна плата є винагородою в гро-шовому виразі, яку працівник одержує від підприємства чи фізич-ної особи, для яких виконує обумовлену трудовим договором ро-боту. Розмір цієї винагороди залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприєм-ства.

Заробітну плату прийнято поділяти на основну та додатко-ву. Основною визнається винагорода за виконану роботу відпо-відно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у виг-ляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіт-ників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю по-над встановлені норми, трудові успіхи і винахідливість та особ-ливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій ????????? ?????: ????????? ?????? ?? ?????? ?????; ??????? ????????? ?????; ?????, ??????, ???????????; ?????????? ???????? ??????? ?????????; ??????????? ??????? ? ????????. - ?: ??????, 1998..

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат нале-жать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компен-саційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передба-чені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Винагорода, яку одержують працівники за свою роботу, не повинна бути меншою певного рівня, який вважається мінімаль-ним. Такою мінімальною заробітною платою є законодавче вста-новлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці чи обсяг робіт. З метою поетапного наближення до величини