По мірі розвитку цивілізації, переходу її на нові, більш високі ступені накопичення цінностей проходить розвиток права як глобального явища, набування ним якості і характеристик, відповідних його природі. Найбільш важливе значення в цьому процесі мають, по всім даним, такі гілки розвитку людства, як підйом загальнолюдської культури в

------------------------------------------------------

1Див.: Советское государство и право. 1989. №2. ст. - 102.

умовах античності, прорив в глибини людського духу в епоху відродження.

В ході такого розвитку все більш розбірливо виявляються деякі загальні закономірності права як явища цивілізації і культури:

по-перше, перехід від регулювання, який характеризується в основному заборонно-наказовими рисами, до позволяючого регулювання для громадян, їх об"єднань, при якому центр тяжіння переноситься на юридичні дозволи, суб"єктивні права;

по-друге, все більш міцне набування автономною особистістю стійкого правового статусу;

по-третє, все більше пов"язування держави, всіх осіб, які мають владу, жосткими заборонами, обмеженнями, дозволяючим порядком їх функціонування;

по-четверте, становлення і вдосконалення розвинутої системи правових засобів (в тому числі процесуальних), заснованих на ідеалах свободи і гуманізма - таких, використання яких виявляється можливим любими суб"єктами, перш за все громадянином, автономною особистістю.

Висновок

В даній курсовій роботі, тема якої "Право - явище цивілізації культури", ми розглянули слідуючі питання:

- походження права;

- поняття права;

- джерела і природа права;

- право - явище цивілицації і культури,

в яких дали визначення поняття права, обгрунтували процес його виникнення і охарактеризували право з сторони рушія цивілізації і культури.

Наука, яка вивчає право називається правознавством, і як люба інша наука вона характеризується слідуючими рисами:

1) научні знання про право існують в системі, в комплексі. Вони послідовно і всесторонньо розкривають всі зв"язки, відношення, властивості правових явищ;

2) задача научного пізнання в сфері права в кінцевому результаті зводяться до виявлення закономірних процесів державно-правових явищ, рушійних сил їх зміни і розвиток. Такий рівень знань існує в формі системи понять, категорій, юридичних принципів і научних закономірностей;

3) правознавство представляє собою систему правильного, об"єктивного знання про право. В нім відсутні будь-які домисли, міфи. Знання грунтується на існуючих або раніше існувавших в суспільстві правових явищ, які базуються системою теоретичних розробок про право, а також положеннями інших соціальних і філософських наук і провіряється суспільно-історичною предметною діяльністю людей (практикою).

Список використаних першоджерел

1. Андрусяк Т. Теорія держави і права. Львів: Фонд "Право для України", 1997.

2. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996.

3. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. Посібник для студентів спец. "Правознавство".-Бородянка, 1993.

4. Сурилов А.В. Теория государства и права. Учебное пособие. - К. Одесса: В. шк., 1989.

5. Теория права и государства. Учебник для вузов. Под ред. Г.Н. Маслова, М.: БЕК, 1996.

6. Право: Учебник для вузов. Н.А.Теплова, В.М.Малинкович и др. ; Под ред. Н.А.Тепловой, В.М.Малинковича. М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

7. Алексеев С.С. Теория права. - 2-е изд., перераб. и доб. - М.: БЕК, 1995.

8. Общая теория права: Учеб. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Изд-во МГТУ, 1995. Недбайло П.Е. Приминение советских правовьіхнорм. М., 1960.

9. Алексеев С.С. Проблемьі теоріи права. - Свердловск, 1973. - Т. 2.

10. Карташов В.Н. Применение права. - Ярославль, - 1980.

11. Вопросьі философии. 1990. №3.

12. Мамут Л.С. Анализ правогенеза и правопонимания. Историческое в теории права. Тарту, 1989.

13. Три трактата об оратрском искусстве. М., 1972.

14. Вопросьі философии. 1989. №8. - ст - 69-90. №6. - ст. 3-7. 1990. №6.

15. Советское государство и право. 1989. №2. ст. - 102.

16. Конституція України.