- обмежене - тлумачення, при якому дійсний зміст правової норми розуміється вужче його текстуального виразу.

2) застосування певних прийомів і засобів, які допомагають розуміти дійсний зміст правової норми, зокрема:

- граматичне тлумачення - усвідомлення дійсного змісту правової норми, шляхом його дослідження з точки зору значення тих чи інших слів, правил граматики і синтаксу;

- логічне тлумачення - усвідомлення змісту норми права, шляхом безпосереднього використання законів формальної логіки, тобто з"ясування логічної структури правової норми;

- систематичне тлумачення - застосування змісту правової норми на основі встановлення її системних зв"язків з іншими правовими нормами, інститутами, галузями права, місце у системі права в цілому;

- історичне тлумачення - з"ясування змісту правової норми на основі дослідження історичного контексту, в якому вона була прийнята, які цілі на той час ставилися перед нею;

- цільове тлумачення - з"ясування цілей на основі виявлення її завдань, мети.

Третя стадія процесу застосування правової норми - прийняття рішення у справі. Це заключна частина застосування правової норми. Вона базується на результатах, досягнутих на попередніх стадіях застосування правової норми. Результатом цієї стадії є прийняття рішення, яке знаходить своє закріплення в акті застосування права, тобто у виданні індивідуального акту владного характеру, що встановлює права і обов"язки конкретних суб"єктів. Акт застосування права характеризується такими ознаками:

- індивідуальний характер, тобто акт адресований конкретному суб"єкту правовідносин;

- видається відповідним органом держави;

- завжди має визначену нормативно-правовим актом форму зовнішнього виразу та необхідні елементи;

- має обов"язковий характер не тільки для суб"єкта, якого він стосується, але й для всіх інших суб"єктів правовідносин.

6. Застосування правових

норм за аналогією.

За необхідністю врегулювати певні суспільні відносини, які, очевидно, для їхніх учасників повинні бути врегульовані правом, може виявитися, що в законодавстві відсутня відповідна правова норма, яка б врегулювувала дані відносини. В даному випадку говорять про прогалину в законодавстві.

Прогалина в законодавстві - це відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання, окреслюваній основними принципами права.1 Або, іншими словами, це відсутність правової норми, яка б регулювала суспільні відносини даного виду, які потребують правового врегулювання.

Найбільш ефективним шляхом усунення прогалин в законодавстві є прийняття відповідних змін і доповнень до певного нормативно-правового акту, зокрема, коли дані суспільні відносини є нетиповими чи потрібно оперативно врегулювати спір, що виник, прогалина в законодавстві усувається за допомогою аналогії закону та аналогії права.

Аналогія закону - застосування для врегулювання певних відносин, за наявності прогалини в законодавстві, правових норм, які регулюють найбільш подібні, схожі суспільні відносини.1

----------------------------------------------------

1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. - 134.

Аналогія права - застосування для врегулювання певних відносин, за наявності прогалини в законодавстві та за відсутності можливості застосування аналогії закону, загальних принципів відповідної галузі права або законодавства в цілому.1

6.1. Прогалини в праві і шляхи їх усунення

В процесі правозастосувальної діяльності виникають ситуації, коли необхідно вирішувати конкретні справи, а правової норми, яка б регулювала ці конкретні відносини, немає. Такі ситуації називаються прогалинами в праві. Прогалинами в праві слід вважати відсутність в діючій системі права і законодавства нормативних приписів по відношенню до обставин, які знаходяться в сфері правового регулювання і вимагають юридичного впливу.2

Про прогалини в праві можна говорити переважно в переносному значенні, як про одну із недосконалостей права, відсутності в ньому того, що повинно бути необхідним його компонентом. Разом із тим багато спеціалістів виділяють в праві "умисні" прогалини. Про такі прогалини кажуть тоді, коли законодавець свідомо залишив питання відкритим з метою, щоб воно вирішилось через деякий час або щоб його вирішили практичні органи, посилаючись на звичаї, традиції і

----------------------------------------------------

1Див.: Андрусяк Т., Теорія держави і права. Львів.: Фонд "Право для України", 1997р. - ст. 134.

2Див.: Алексеев С.С. Проблемьі теоріи права. - Свердловск, 1973. - Т. 2. - ст. - 261.

правозастосувальну практику. Віднесення подібних явищ до прогалин в праві не дозволяє розмежувати процес їх усунення і конкретизації права, діяльності по тлумаченню норм права.

Оскільки поняття права і зіконності не співпадають, то доцільно говорити про прогалини в системі права і системі законодавства чи інших нормативно-правових актах. Вони можуть виражатися в відсутності нормативного акту або окремих норм.

Прогалини в системі нормативно-правових актів бувають дійсними і уявними. Питання про відмежування їх ще в повній мірі не вирішено, оскільки це залежить від законодавця, рівня суспільної правосвідомості і потреб суспільного розвитку. Всі суспільні відносини з позиції можливості і необхідності правового впливу на них можуть бути:

1) відносини, які по своїм властивостям не можуть бути врегульовані законодавством (відносини дружби, кохання, товаришування тощо);

2) відносини, які допускають можливість правового регламентування, але не потребують його (шефство, спонсорство тощо);

3) відносини, які допускають правовий вплив, потребують правової регламентації в даний час, але ще неврегульовані законодавством. Таких відносин, особливо в економічній сфері, може бути багато;

4) відносини, які не врегульовані нормативними актами і правотворчий орган виразив волю на їх регламентацію через регулювання аналогічних відносин;

5) в сферу правового регулювання входять суспільні відносини, які уже врегульовані законодавством, а також відносини, з приводу яких законодавець в відповідній формі виразив бажання на їх регламентацію.

Межі правового регулювання встановлюються і змінюються законодавцем.

В залежності від ступеня неврегульованості правом суспільних відносин, можна виділити такі види прогалин:

1) відсутність нормативного акту;

2) відсутність сукупності норм;

3) відсутність окремої норми або її частини;

4)