Кафедра теорії держави та права

" Причини правопорушень та шляхи їх подолання"

Зміст

Вступ

1. Поняття і види правопорушень.

2. Соціальна природа і причини правопорушень.

3. Поняття і види юридичної відповідальності.

4. Підстави юридичної відповідальності.

5. Цілі юридичної відповідальності.

Висновки.

Вступ

В даній курсовій роботі, тема якої "Причини правопорушень та шляхи їх подолання", ми розглянемо слідуючі питання:

-поняття і види правопорушень;

-соціальна природа і причини правопорушень;

-поняття і види юридичної відповідальності;

-підстави юридичної відповідальності;

-цілі юридичної відповідальності,

в яких дамо визначення основним поняттям і термінам.

Держава і право - це такий об"єкт в вивченні якого зацікавлено багато наук: соціологія, політична економія, історичні науки, теорія держави і права, галузеві правові науки.

Кожна з них находить в ньому свій предмет і своїми методологічними і методичними засобами вивчає його.

Теорія держави і права - єдина теорія. Це єдинство виникає з того, що держава і право взаємодіють між собою як засіб регулювання громадських стосунків. Взаємопов"язаність в процесі виникнення, розвитку і функціонування держави і права- одна з основних закономірностей державно-правової організації і життя суспільства.

1. Поняття і види правопорушень.

Правопорушення являють собою особливу різновидність поведінки людей і інших суб"єктів суспільних відносин. Законом регулюються тільки поступки (вчинки) людей, їх дії або бездіяльність. Не можуть регулюватися нормами права думки людей або певні риси характеру. Правопорушення - це, перш за все, діяння (дії або бездіяльність). Воно відрізняється від права і від правомірної поведінки наступними ознаками.

1. Це суспільно небезпечне або шкідливе діяння. Усі правопорушення є суспільно небезпечними або шкідливими діяннями, оскільки вони спрямовані проти суб"єктивних прав і свобод людини, юридичної особи, держави або суспільства в цілому. Порушуючи природні права або права, які закріплені законом, правопорушник наносить шкоду людям, природі, державі чи організаціям. Шкода або соціальна небезпека буває різна: матеріальна, моральна, - іноді дуже небезпечна, коли здійснюється посягання на життя чи здоров"я людини, на державну безпеку тощо. В зв"язку із цим кримінальні злочини є найбільш соціально небезпечними серед усіх правопорушень. Наприклад, крадіжка особистого чи державного майна наносить шкоду особі або державі.

2. Правопорушення - це протиправне діяння (дія або бездіяльність). Усі правопорушення спрямовані проти вимог чинного законодавства чи природних прав людини, які ще не закріплені в законодавстві. Вони можуть виявитися в активних фізичних діях правопорушника (порушення правил дорожнього руху, хуліганство тощо). В окремих випадках правопорушення вчиняються в результаті бездіяльності, коли на суб"єкта покладаються юридичні обов"язки, передбачені законом чи договором, а він не виконує їх, в результаті чого наноситься шкода або створюється соціальна небезпека. Наприклад, на охоронника покладається обов"язок охороняти матеріальні цінності, а він не виконав своїх обов"язків і трапилось розкрадання майна. Тому "дія" і "бездіяльність" охоплюються одним поняттям - діяння.

3. Правопорушення - це винне діяння. Воно не тільки протиправне, шкідливе, небезпечне діяння, а й винне діяння. Без вини ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності (за виключенням безвиновної відповідальності при використанні джерел підвищеної небезпеки, які нанесли шкоду іншим особам). Вина - це психічне відношення особи до своїх протиправних діянь. Вона має об"єктивну і суб"єктивну сторону (як почуття вини). Особа іноді може визнавати свою вину у вчиненні правопорушення, а іноді не визнає її. В таких випадках вина доказується державними органами або позивачем по цивільних справах.

4. Порушення - це юридично карне діяння. Карність означає, що в чинному законодавстві передбачено склад правопорушеннь, і встановлена міра юридичної відповідальності. В зв"язку із цим всі правопорушення і юридична відповідальність за них закріплені в законодавстві. Питання про відповідальність за порушення природних прав людини, які юридично не закріплені в законодавстві, повинні вирішуватись на підставі міжнародно-правових актів, які ратифіковані Україною, або на підставі застосування аналогії закону в тих галузях права, де вона не заборонена.

5. В окремих випадках правопорушень, особливо кримінальних злочинах, необхідно встановити причинний зв"язок між протиправними діями і наслідками, які настали. Якщл такого причинного зв"язку не буде встановлено, то не можна і ставити питання про наявність складу правопорушення.

Таким чином, правопорушення - це соціально-небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб"єкта (фізичної чи юридичної особи), яке передбачене чинним законодавством і за яке встановлена юридична відповідальність.1

Всі юридичні правопорушення поділяються на дві групи: кримінальні злочини і проступки. Проступки в сою чергу, поділяються на адміністративні проступки (правопорушення), конституційні, фінансові, цивільно-правові, дисциплінарні (порушення трудової дисципліни), земельні, екологічні, процесуальні, шлюбно-сімейні та інші. Поняття злочину і інших правопорушень вивчаються в різних галузях права.1

Загальна характеристика правопорушень

Правопорушення - це протиправне винне діяння деліктоздатного суб"єкта, яке є особистісно або суспільно шкідливим або небезпечним.2

-------------------------------------------------------

1Див.: Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. - К.: Вентурі, 1996. - ст. 121.

2Див.: Основи загальної теорії права та держави. Рабінович М.П. Посібник для студентів спеціальності "Правознавство".- Бородянка, 1993. ст. - 106.

Соціальна сутність правопорушення - причинення шкоди тим соціальним, груповим чи особистим інтересам, які юридично захищені державою.

Склад (елементи) правопорушення:

суб"єкт правопорушення - деліктоздатна фізична особа (людина) або деліктоздатне об"єднання, які вчинили правопорушення. Деліктоздатність - це закріплена в законодавстві і забезпечена державою здатність суб"єкта нести юридичну відповідальність за вчинене ним правопорушення;

об"єкт правопорушення - певні блага, на пошкодження, знищення чи позбавлення яких спрямоване винне протиправне діяння. Об"єктами правопорушень можуть стати всі явища, які визначаються об"єктами правовідносин, тобто різноманітні матеріальні та нематеріальні цінності (особисті або соціальні);

об"єктивна сторона - протиправне діяння; його шкідливий або небезпечний результат; необхідний причинний