здійснення разом з органами місцевого самоуправління, управліннями й відділами обласної державної адміністрації комплексних цільових програм щодо посилення соціального захисту інвалідів, ветеранів війни і праці, одиноких непрацездатних громадян, розвиток мережі територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів і надомних форм обслуговування, спорудження спеціальних житлових будинків для цієї категорії населення;

впровадження в органах соціального захисту населення наукової організації праці;

забезпечення підвідомчих організацій кваліфікованими кадрами, створення умов для їх закріплення, якнайширшого використання знань і досвіду працівників.

З метою реалізації цих завдань обласні управління соціального захисту наділені виключно широкими повноваженнями, які охоплюють численні питання зі здійснення соціального захисту населення в області. У центрі уваги цієї роботи - питання організуючого і контролюючого характеру, пов"язані з діяльністю районних (міських) управлінь та відділів соціального захисту населення.

Обласне управління соціального захисту очолює начальник управління, який призначається на цю посаду і звільняється з неї головою обласної держадміністрації за узгодженням з Міністерством соціального захисту населення. Він несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, а також роботу підвідомчих установ і організацій, визначає ступінь відповідальності заступників начальника управління, керівників його структурних підрозділів.

Керівник управління соціального захисту видає в межах своєї компетенції накази, затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов"язки працівників управління, організує й контролює їх виконання.

Для узгодженого вирішення питань, що належать до компетенції управління, в управлінні може утворюватися колегія у складі начальника управління (голова колегії) та заступника начальника управління за посадою, а також інших працівників управління. Склад колегії затверджується головою обласної держадміністрації за поданням начальника управління. Рішення колегії втілюються в життя наказами начальника управління.

Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків і утримується за рахунок коштів Державного бюджету.

3. Повноваження управлінь соціального захисту органів виконавчої влади в районах і містах.

Повноваження управлінь соціального захисту органів виконавчої влади в районах і містах визначено Типовим положенням про упраління соціального захисту населення районної, районної у містах Кєві і Севастополі державної адміністрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996р. У своїй основі вони багато в чому збігаються з повноваженнями особливого управління соціального захисту населення, хоча маштаби різні. Але є й такі повноваження, якими наділені лише районні (міські) управління соціального захисту населення.

Управління соціального захисту населення сільських районів входять до структури райдержадміністрацій, а районів у містах і містах обласного підпорядкування - до складів виконкомів Рад.

Управління районної (міської) ланки, будучи низовими органами системи соціального захисту населення, блище ніж усі, можна сказати, безпосередньо пов"язані з громадянами які потребують соціального захисту і пенсійного забезпечення. Районні (міські) управління функціонують за принципом подвійного підпорядкування - по вертикалі вони підпорядковані обласному управлінню соціального захисту населення, а по горизонталі - районній держадміністрації чи віддповідному виконкому ради.

Районне (міське) управління, соціального захисту населення очолює начальник, якого призначає і звільняє голова районної дерадміеістрації, а в міських районах і містах обласного підпорядкування - виконкоми рад за узгодженням із начальноком управління соціального захисту населення обласної державної адміністрації.

До компетенції районних (міських) упправлінь соціального захисту населення входить:

розгляд питань про призначення державних пенсій і допомог, їх перерахунку, видачі пенсійних посвідчень, особистих книжок матерям, які отримують щомісячну допомогу;

надання правової допомоги підприємствам, установам і організаціям у підготовленні документів для призначення пенсій працівникам і членам їхніх сімей;

сприяння громадянам в отриманні документів, необхідних для призначення пенсій і допомог;

підготовлення пропозицій місцевим радам про встановлення нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Управління соціального захисту населення разом зі відповідними державними органами:

здійснює працевлаштування інвалідів, направлення їх до МСЕК на огляд та встановлення групи інвалідності;

організує матеріально-побутове обслуговування інвалідів, ветеранів війни і праці, веде облік інвалідв і пенсіонерів та видає тим із них, хто цього потребує, путівки на санаторно-курортне лікування, забеспечує інвалідів транспортними засобами в установленому порядку;

аналізує стан представлення встановлених законодавством пільг соціально незахищеним громадянам, виявляє малозабезпечених громадян похилого віку та одиноких непрацездатних громадян, які потребують соціальної допомоги різних видів;

створює в свому складі підрозділи соціальних компенсацій і гарантій малозабезпеченим громадянам з метою організації мережі й роботи територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів;

веде облік осіб, які потребують утримання в будинках-інтернатах (пенсіонатах), надає допомогу в організації роботи будинків-інтернатів, розташованих на території району;

забезпечує видачу адресної цивільної грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, веде інвентаризацію пенсійних (особових) справ і особистих рахунків пенсіонерів, які отримують допомогу в установленому законодавством порядку;

розглядає в установлені строки звернення громадян і здійснює інші види діяльності, віднесені до компетенції управління.

Отож, питання, що їх розглядає районне (міське) управління соціального захисту населення, є дуже важливими. Саме в цій ланці управління йде найінтенсивніша оперативна робота з призначення пенсій. На них покладається основний тягар здійснення пенсійного забезпечення громадян, і компетентність цієї ланки має бути досить високою. Саме районні (міські) управління здійснюють по суті функції основного органу, який керує пенсійним забезпеченням, і реально здійснюють захист прав і законних інтересів пенсіонерів.

Районне (міське) управління соціального захисту населення виносить імперативні, владні рішення про призначення пенсій і допомог, з якими не можуть не рахуватися інші державні органи, підприємства, організації та громадяни.

Отже, управління пенсійним забезпеченням являє собою дуже важливу частину загальної системи управління соціального захисту населення. Через те йому властиві ті самі риси і принципи, які характерні для управління взагалі, хоча і тут є свої специфічні особливості. Воно повинне базуватись передовсім на