4. Сторони в угоді.

Оскільки угода є вольовим актом, спрямованим на досягненя правового результату, то й укладати її можуть лише особи, які володіють в тому чи іншому обсязі дієздатністю тобто воля яких характерезується достатньо психічною зрілістю. Законодавство (наприклад, ст. 14, 16 ЦК України) встановлює, що від імені осіб, визнаних недієздатними, а також від імені неповнолітніх до 15 років, угоди укладають опікуни, батьки , усиновителі. Частково дієздатні особи за віком і обмежено дієздатні внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами можуть укладати угоди відповідно за згодою батьків, усиновителів, піклувальників (ст.ст. 13, 15 ЦК України). Укладання угод особами, визнаними недієздатними, неповнолітніми до 15 років, частково і обмежено дієздатними без згоди зазначених вище осіб викликає недійсність угод (ст. ст. 51-44 ЦК України).

При цьму угода, укладена особою, визнаною недієздатною, або неповнолітнім до 15 років є недійсною з моменту її укладаня незалежно від бажання учасників угоди і навіть проти їхнього бажання, а також незалежно від пред"явлення позову про недійсність угоди у суді. Вимоги про недійсність угоди у зазначених випадках можуть бути заявлені як батьками (усиновителями), опікунами, так і дієздатним учасником угоди.

Дієздатний учасник угоди, який знав або повинен був знати про недієздатність свого контрагента, повинен відшкодувати недієздатній особі понесені нею видатки, втарту або пошкодждення майна (ст. 51 ЦК України).

Угоди, укладені частково і обмежено дієздатними особами, можуть бути визнані недійсними за позовом їх батьків, усиновителів, піклувальників. У випадку визнання угоди недійсною наступають такі самі правові налідки, що і при недійсності угоди, укладеної з неповнолітнім до 15 років (ст.ст. 53, 54 ЦК України).

Правила ст.ст 51, 53, 54 ЦК України про недійсність угод не поширюються на угоди, які укладаються неповнолітніми (до 15 і від 15 до 18 років) відповідно до норм ст.ст. 13, 14 ЦК України, а також на дрібні побутові угоди (купівля хліба та інших продуктів у магазині), що укладаються особами, визнаними обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами.

Якщо угода укладена громадянином (хоч і дієздатним), який у момент її укладання був у такому стані, що не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.

Для визначення такого стану на момент укладання угоди суд повинен призначити судово - психіатричну експертизу.

У випадку визнання угоди недійсною застосовуються ті самі наслідки, що й при укладанні угод особами, визнаними недієздатними, неповнолітніми до 15 років, частково і обмежено дієздатними (ч. 2,3 ст. 55 ЦК України).

5. Зміст угоди.

Зміст угоди визначається змістом волі сторін, а має відповідати змістові норм права. Інакше кажучи, у будь-якому випадку, коли воля сторін в угоді не збігається із змістом правових норм, є підстави говорити про те, що дана угода суперечить вимогам права, а отже, є протизаконною.

Законодавець виділяє в окрему групу протизаконні угоди і передбачає особливі наслідки їхньої недійсності (ст. 49 ЦК України). Для них є характерними такі ознаки:

А. Вчинення їх об"єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому. Зрозуміло, що недотримання правової норми при укладенні угоди що не означає порушення інтересів держави і суспільства. У даному випадку йдеться про недотримання нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи нашої держави і суспільства.

Б. Така угода характерезується суб"єктивним наміром сторін порушити закон. Вона укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Для недійсності цих угод необхідно встановити вину сторін (або принаймі однієї) у формі умислу.

У випадку виконання угоди сторонами на прибуток держави стягується все одержане ними за угодою, тобто має місце бесплатне (примусове) вилучення майна у власність держави.

Можливі ситуації, коли при наявності умислу сторін угода не виконана або виконана однією стороною чи при умислі однієї із сторін виконана повністю або частково. В усіх зазначених випадках було б несправедливим застосування вилучення майна у власність держави у повному обсязі. У зв"язку з цим законодавець передбачає різні правові наслідки недійсності протизаконної угоди залежно від наявності чи відсутності вини (умислу) сторін і від того, ким і в якій мірі виконано угоду:

А. При наявності умислу сторін угода не виконана. Вона визнається недійсною без застосування цивільно-правових санкцій.

Б. При наявності умислу сторін угода виконана однією стороною. З другої сторони стягується на користь держави все одержане нею і все, що вона зобов"язана виконати на користь пешої сторони.

В. При наявності умислу однієї з сторін все одержане нею за угодою повертається другій стороні, а одержане останньою або те, що вона повинна виконати на користь свого контрагента, стягується на користь держави. Інаукше кажучи, сторона, яка діяла не навмисно, поновлюється у попередньому стані. А до сторони, яка діяла навмисно, застосовується така санкція, як вилученя майна на користь держави.

Майнові санкції, передбачені ст. 49 ЦК України, завжди застосовуються до угод за участю організацій і громадян.

Укладання угод, що не випливають із статутної діяльності юридичної особи, є порушення її спеціальної правоздатності. Такі угоди в літературі називаються позастатутними і не охороняються законом.

6. Єдність (відповідність) волі й волевиявлення.

Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вираз - волевиявлення. Наявність угоди сівдчить про те, що обидва учасники бажали укласти угоду і що їхній зовнішній вираз волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення є характерною для угоди, оскільки невідповідність внутрішньої волі і волевиявлення означає, що справжня