Нематеріальні наслідки являють собою такі зміни в об"єкті посягання, внаслідок яких порушуються ті чи інші інтереси учасників суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом і, як правило, не пов"язані з фізичним впливом на людину як на суб"єкта суспільних відносин або впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відносини. Тут може бути виділена шкода політична (злочини проти держави), організаційна (злочини службові, військові, проти порядку управління, правосуддя, суспільної безпеки, громадського порядку), соціальна (злочини проти політичних і трудових прав громадян).

Залежно від виду безпосеренього об"єкта, якому завдає шкоду злочин, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що завдається службовою особою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень (ст. 166 КК), є основною, а шкода, що завдається особі, якщо перевищення супроводжується насильством або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч.2 ст. 166 КК), - додатковою. В той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обов"язкові (додатково обов"язкові), тобто, що мають місце завжди, в усіх випадках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що завдається здоров"ю потерпілого при грабежі (ч. 2 ст. 141 КК), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть і бути відсутніми у злочині, наприклад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ч. 2 ст. 206 КК).

Суспільно небеспечні наслідки мають істотне значення для особливостей конструювання об"єктивної стотрони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються до диспозиції статті Особливої частини КК як обов"язкова частина складу злочину, в інших - не зазначаються в законі. Залежно від цього усі злочини за своєю об"єктивною стороною поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) і злочини з формальним складом (формальні злочини).

Злочини з матеріальним складом - це такі злочини, для об"єктивної сторони яких закон (диспозмція статті КК) вимагає встановлення не тільки діяння (дії або бездіяльності), а й настання суспільно небезпечних наслідків. /1 ст.105/

Злочини з формальним складом - це такі злочини, для наявнності об"єктивної сторони яких закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). /1 ст.106/

Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального (майнового) або особистого (фізичного) характеру. До таких злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, шахрайство, вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень та ін.

В злочинах з формальним складом сам факт вчинення суспільно небеспечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. До таких складів відносяться, наприклад, образа, наклеп, спекуляція, одержання хабара, зазнаки неправдивий донос, втеча з під варти, дезертирство та ін.

Поділ злочинів на злочини з матеріальним і злочини з формальним складом відображає об"єктитвно існуюче становище, коли в законі:

а) по-різному описується об"єктивна сторона складу злочину;

б) по-різному відображаються суспільно небезпечні наслідки. В злочинах з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечні наслідки, а також причинний зв"язок між ними. В злочинах же з формальним складом для кримінальної відповідальності достатньо встановити лише факт вчинення суспільно небезпечного діяння;

в) на підставі цього поділу по різному вирішується питання про момент закінчення злочину. Злочин з матеріальним складом визначається закінченим з моменту настання наслідків. Злочини же з формальним складом вважаються закінченими з моменту вчинення самого діяння незалежно від настання наслідків.

4. Причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями.

Причинним зв"язком в кримінальному праві слід розуміти об"єктивно існуючий зв"язок між діянням - дією або бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільно небезпечного наслідку. / 1 ст. 108/

При аналізі та встановленні причинного зв"язку між суспільно небезпечною дією або бездіяльністю і суспільно небезпечними наслідками слід виходити з таких положень.

1).Причинний зв"язок як ознака об"єктивної сторони злочину підлягає встановленню у разі, коли шкідливі наслідки є обов"язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що коли відсутнє небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв"язок, бо немає першої (обов"язкової) ознаки об"єктивної сторони - діяння. У разі відсутності наслідку (за наявності відсутнності суспільно небеспечного діяння) має місце або замах на злочин, або склад формального злочину, або взагалі немає складу злочину. Якщо ж причинний зв"язок між діяннями і наслідком не встановлений, об"єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов"язкової її ознаки, як причинний зв"язок.

2).Причинний зв"язок - це об"єктивно існуючий зв"язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв"язок між злочинною поведінкою і суспільно небезпечними наслідками існує об"єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини - слідчого, прокурора, суду. Даний зв"язок як зв"язок між явищами об"єктивної дійсності є пізнавальним. Тому за кожною кримінальною справою для наявності об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом необхідно встановити не тільки діяння, а й суспільно небезпечний наслідок, а також причинний зв"язок між діянням і наслідками як явищами реальної дійсності.

3).При аналізі причинного зв"язку слід ураховувати, що в природі і суспільстві усі явища взаємопов"язані, перебувають у тісній взаємодії. В об"єктивному світі існує загальний і універсальний каузальний зв"язок. Тому якщо розглядати усю сукупність причинно наслідкових зв"язків і ланцюжків, що призвели до злочинного наслідку, то досить важко встановити, яке ж явище є причиною,