Перше призначення на посаду професійного судді строком на 5 років здійснюється Президентом України, всі інші судді обираються Верховною Радою безстроково в порядку встановленому законом.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного екзамену. Його складають особи, які висуваються для призначення на посаду судді. Кваліфікаційна комісія залежно від результатів екзамену дає висновок про складення екзамену і підготовленість кандидата до судової роботи та рекомендацію для призначення його на посаду судді.

На посаду судді міського (районного) суду може бути рекомендований громадянин України не молодший 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи в сфері права не менше 3 років, проживає в Україні не менше 10 років і володіє державною мовою.

Вимоги до судді обласного суду: 30-річний вік, вища юридична освіта, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше 5 років, в т.ч. не менше 3 років на посаді судді, володіння державною мовою.

Вимоги до судді Верховного Суду: 35-річний вік, вища юридична освіта, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше 10 років, в т.ч. не менше 5 років на посаді судді, володіння державною мовою.

Конституцією України та чинним законодавством судам надано владні повноваження для захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб, інтересів держави та відновлення порушених прав. Здійснення таких повноважень має бути вільним від будь-якого стороннього впливу.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону. Заборонене будь-яке обмеження і сторонній вплив на процесуальну діяльність професійних суддів, народних засідателів, присяжних. Відповідно до ст.130 Конституції України фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів повинна забезпечити держава. Тому невиконання чи неналежне виконання цієї конституційної норми відповідними органами чи посадовими особами слід розцінювати як істотне порушення конституційного принципу незалежності судової влади.

Держава зобов’язана гарантувати, забезпечувати і оберігати незалежність судової влади. Незалежність і недоторканність не є особистим привілеєм судді, а є способом захисту публічних інтересів, насамперед прав і свобод людини та громадянина.

Судді повинні всебічно, повно і об’єктивно розглядати кожну справу, додержуватися прав учасників розгляду та приймати законні і обґрунтовані рішення. При призначенні покарання в кожному випадку судді повинні забезпечувати індивідуальний підхід, враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, які пом’якшують та обтяжують відповідальність. В Постанові Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.90 зазначено, що вирок суду, який є найважливішим актом правосуддя, повинен бути законним та обгрунтованим, складеним юридично грамотно, з коротким, чітким і зрозумілим формулюванням висновків, щоб при його виконанні не виникало питань і сумнівів, що потребують уточнення.

При здійсненні правосуддя судді зобов’язані:

дотримуватися Конституції і законів України, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд справ з дотриманням встановлених законом правил;

дотримуватися службової дисципліни і розпорядку роботи суду;

не розголошувати відомості, які становлять державну, військову, службову, комерційну, банківську таємниці, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян;

не вчиняти проступків та будь-яких дій, які ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів в його об’єктивності і незалежності.

Незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією України і законами України. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку.

Судді звільняються з посади органом, який його обрав або призначив, у випадку:

закінчення строку, на який його було обрано чи призначено;

досягнення суддею 65 років;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

порушення суддею вимог щодо сумісності;

порушення суддею присяги;

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

припинення його громадянства;

визнання його безвісно відсутнім або оголошено померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей. Необхідною умовою здійснення завдань правосуддя є надійний правовий захист суддів. Якщо під час здійснення правосуддя чи у зв'язку з цим виникнуть обставини, що свідчать про наявність небезпеки для життя, здоров'я, житла чи майна судді або його близьких родичів, відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" голови судів повинні вживати заходів для нормального здійснення правосуддя.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність суддів і працівників правоохоронних органів, а також їх близьких родичів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

Які державні органи здійснюють правосуддя в Україні?

Як український народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя?

Які ознаки характерні правосуддю?

За якими принципами будується система судів загальної юрисдикції?

Які суди належать до першої ланки?

Які суди складають другу ланку судової системи?

Які суди належать до третьої ланки?

Які суди належать до судів першої інстанції?

Які суди є судами касаційної інстанції?

Які суди переглядають вироки, рішення в порядку нагляду?